У річницю Конвенції ООН про права дитини Жіночий консорціум привертає увагу до насильства в жорстоких словах

         20 листопада світ відзначає 24-річчя Конвенції ООН про права дитини, яка закріпила найважливіші права дитини, зокрема право на здоров’я, освіту, захист від насильства, бути почутою, тощо.
         Разом з тим, світ досі залишається не дружнім до дитини, зокрема діти продовжують зазнавати насильства, зокрема і у формі образ.
Саме тому, Жіночий консорціум України спільно з дітьми та дорослими провів Акцію «Стоп жорстокості слів».
             «Передумовою жорстокості часто стає неувага до так званих «малих форм» насильства – образ, наклеювання ярликів, використання прізвиськ. За нашими даними*, саме з цими видами насильства найбільше стикаються діти шкільного віку», - вважає Марія Алексєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
             У акції взяли участь дорослі та діти, школи і навіть дитячий садок створивши афіші до акції. Афіші розповсюджували та поширювались за допомогою інтернету, а деякі з них будуть представлені 24 листопада в Парижі у фотовиставці до Дня молитви та дії, присвяченої дітям та організованої БІСЕ («Міжнародним католицьким бюро дитини»).

 

«Боротьба з насильством об’єднує людей, так само як творчість. Тому ми з радістю підхопили міжнародну ініціативу БІСЕ, щодо проведення даної кампанії в Україні – Актуальність проблеми підкреслюють надіслані малюнки. На жаль з насильством та жорстокістю стикаються різні діти, навіть зовсім маленькі. Тому не дивно, що на цю ініціативу підхопили навіть у дитячому садку.» - зазначає Марічка Дендебера, координатор програми попередження насильства щодо дітей
«Ми радіємо кількості створених робіт. Зусилля та час витрачені дітьми та дорослими на участь у акції, змінюють наш світ, будуючи новий – без насильства. Адже зміни починають з конкретної людини.» - говорить Оксана Москаленко, координатор програми захисту прав дитини
Довідково:
Організатором акції в Україні є Жіночий консорціум України за підтримки Save the Children International, який підхопив міжнародну ініціативу БІСЕ («Міжнародне католицьке бюро дитини»)
Гасло акції «Я приймаю інших та їхні відмінності! Я не насміхаюся! Я не зневажаю!»
Надіслані афіші доступні на:
— сайті Жіночого консорціуму України http://wcu-network.org.ua/ua/about/gallery/Kampanja_%C2%ABStop_ZHorstokost_Slv%C2%BB_Plakati_ta_afsh
— Facebook — https://www.facebook.com/groups/stop.violence.of.words
— Вконтакті — http://vk.com/stop_violence_of_words.
* Насильство в школі: аналіз проблеми та допомога, якої потребують вчителі. Є. Дубровська, М. Ясеновська. – Київ: Жіночий консорціум України, 2008. - http://www.wcu-network.org.ua/ua/defence-rights/publications/nasilstvo_v_shkoli_analiz_problemi_ta_dopomoga_yakoyi_potrebuyut_diti_ta

Психологів Броварського району навчали попереджувати насильство в школі

Тренерки Жіночого консорціуму України провели 5 листопада 2013 року навчання для практичних психологів та соціальних педагогів шкіл. Метою тренінгу було навчитися ефективно організувати роботу психолога в навчальному закладі, аби попередити дитячий суїцид.
Тренінг був проведений позапланово, але на запрошення відділу освіти Броварської районної державної адміністрації як реакція на випадки дитячого суїциду в районі та як елемент профілактичної роботи.
Загалом на тренінгові були присутні 27 осіб, представниці всіх загальноосвітніх шкіл Броварського району Київської області.
Учасниці відзначають, велику цінність такого навчання. Стала в нагоді вправа «Небезпечні предмети» під час виконання її вони змогли навчитися бачити небезпечні для учнів речі та правильно їх інтерпретувати.
Особливу увагу було приділено потребам дітей різного віку, що навчаються в школі. Через розуміння потреб дитини та місця школи в забезпеченні цих потреб, учасниці прийшли до розуміння можливих причин суїцидальної поведінки та тієї профілактичної роботи, що вони можуть проводити.
Тренінг було проведено Жіночим консорціумом України в співпраці з Відділом освіти Броварської РДА за фінансової підтримки Міжнародної громадської організації Save the Children в рамках проекту «Впровадження Конвенції ООН про права дитини в Україні»

Тренінг був дуже цікавий не тільки ля учасників, але й для мене як для організатора.  нам розповіли не тільки про можливості психолога в навчальному закладі, а й про те які вікові особливості потреб дітей до чого призводять. І головне як спираючись на знання потреби дитини в тому чи іншому віці, ефективно комунікувати з нею.

Соціальний ролик про те, як матері можуть бути найлютішими ворогами своїм дітям

Отримуємо плакати в підтримку кампанії "Стоп жорстокості слів"

Мала вчора велику приємність отримати від учнів Горобіївського НВК малюнки в підтримку нашої кампанії.  Розмістила на сайті ЖКУ. Можна подивитися за посиланням.

Дуже приємно, що діти підтримують нашу інціативу.

Стоп жорстокості слів. Афіша

Безпека дітей та формування культури безпеки в транспорті.

Експерти з фандрайзингу поділились з ЖКУ своїм досвідом

У зустрічі із планування мобілізації і залучення ресурсів ЖКУ на наступні п’ять років взяли участь експерти з інших організацій, які поділилися досвідом залучення коштів та фандрайзингу в різному вигляді і формі.
Про налагодження співпраці із бізнесами та основні виклики, з якими може зіткнутися громадська організація на цьому шляху, розповіли Анна Данилюк, координаторка Української Мережі Глобального договору ООН, і Марина Саприкіна, керівниця Центру розвитку КСО.
Дмитро Колесник, виконавчий директор Пласту розказав, як їх організація залучає членські внески і як вони мотивують участь в роботі організації дорослих і дітей. Дарія Непочатова, координатор програм Українського форуму благодійників, презентувала програми УФБ та те, як Форум намагається зробити їх самоокупними.
Маргарита Сичкар, відома рестораторка, благодійниця і соціальний іміджмейкер, поділилась досвідом впровадження величезного соціальноважливого проекту дитячого центру іпотерапії, на який вона вже знайшла 5 гектарів землі і кошти на початкові будівельні роботи. «Це як машина, яка «заглохла», - порівнює Маргарита роботу із залучення коштів. - Її дуже важко штовхати на початку, але потім вона буде рухатись без надмірних зусиль.»

Інформація взята з сайту ЖКУ

Вірю, що ця робота допоможе нам ефективніше змінювати світ і суспільство.

До кампанії Стоп жорстокості слів долучились діти Луганська.

Ось яку чудову афішу намалювали діти.

Кампанія "Стоп жорстокості слів!".З почином!

Ми вже  маємо перші афіші та фото процесу їх виготовлення.  Подивитись можна на сайті Жіночого консорціуму України

Жіночий консорціум України розпочав акцію «Стоп жорстокості слів!»

 12 жовтня в Україні стартувала міжнародна акція «Стоп жорстокості слів!», яка триватиме до  20 листопада – Всесвітнього дня дитини*. Організатором акції в Україні є Жіночий консорціум України, який підхопив міжнародну ініціативу БІСЕ (Міжнародне Католицьке Бюро Дитини).

 Основне гасло акції: «Я приймаю інших та їхні відмінності! Я не насміхаюся! Я не зневажаю!»

 Під час Акції діти та дорослі створюватимуть афіші та за допомогою мистецтва привертатимуть увагу до слів, які ображають інших людей.

 Перша афіша була створена 12 жовтня у Маріїнському парку командою Жіночого консорціуму спільно з дорослими та дітьми, які гуляли парком.

 «Ми прагнемо зменшити кількість насильства, жорстокості й образливих слів серед нашого оточення. Разом з дітьми та дорослими створили величезний плакат на якому намалювали наше бачення й наші гасла в підтримку кампанії.» - зазначає Марічка Дендебера, координатор програми попередження насильства над дітьми.

 Творчість об’єднує, так само як і боротьба з жорстокістю слів. Тому ми сподіваємось, що багато людей пристануть до нашої ініціативи.

 Ми закликаємо дітей та дорослих, колективно або самостійно створювати афіші та надсилати їх електроні копії до 20 листопада на адресу Жіночого консорціуму України: stop-violence@wcu-network.org.ua.

 Отриманні роботи будуть розміщені на Інтернет-виставці, що буде проходити:

1. у фото-галереї на сайті Жіночого консорціуму України
2. Вконтакт http://vk.com/stop_violence_of_words
3. Facebook https://www.facebook.com/groups/stop.violence.of.words

 * 20 листопада 1989 року – Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція ООН про права дитини. Від тоді 20 листопада – від знається міжнародною спільнотою, як Всесвітній день дитини.

Підписано Меморандуми про співробітництво

Задля співпраці та " об'єднання інтелектуального, творчого та організаційного потенціалу" ВГО "Жіночий консорціум України" та Білоцерківська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №15, а також ВГО "Жіночий консорціум України" та Загальноосвітня школа №158 міста Києва підписали Меморандуми про співробітництво.

Запланували спільну роботу ЖКУ та шкіл на період 2013 - 2015 року з навчання та планування роботи по попередженню і розв'язанню проблеми насильства серед дітей.


Вдалої нам співраці!

Як бути з ризиками для дітей в підлітковому віці? Поради батькам.

Вчора натрапила на цікаву статтю "Підлітковий ризик: коли і як починати?"

В статті ви можете прочитати поради для батьків, як поводитися з дітьми, коли вони досягають підліткового віку. Як виховувати їх, аби діти не ризикували  в майбутньому стати наркоманами, чи належати до інших маргінальних у суспільсті груп. 

Що стало цікаво для мене - то це те, що автор виділяє що ж має зробити підліток, аби успішно подолати цей етап становлення особистості:
"1. Виділитися - придбати самостійність і визначитися зі своєю особистістю.
 2. Вписатися - бути прийнятим у друзів і в підлітковому товаристві.
 3. Досягти-знайти шляхи реалізації та досягнення цілей.
 4. Оволодіти - набути здатність брати на себе відповідальність для досягнення цілей."

Показує, що все ж є фактори, які знижують ризики "небезпечної поведінки:
1. Уважне ставлення підлітка до свого здоров'я і діяльність, спрямована на його підтримку.
2. Хороші і довірчі відносини з дорослими.
3. Просоціальна діяльність, включеність у благодійність.
4. Наявність друзів з позитивними установками щодо себе і свого майбутнього." 

 І також, дає поради батькам:
"Що можуть зробити батьки, щоб зменшити ризик негативних форм ризику у своїх дітей?

1. Орієнтувати дітей на отримання знань. При цьому метою мусить бути не стільки хороша оцінка, як знання самі по собі.
2. Заохочувати ситуації, коли дитина хоче самостійно «позитивно ризикнути».
3. Навчати дитину позитивному ризику, в тому числі і фізичному.  
4. Обговорювати з підлітком його емоції, допомагати в питаннях, пов'язаних зі складними ситуаціями."

Міжнародний день відмови від насильства

Завдяки колегам із організації БІСЕ - Міжнародне католицьке бюро дитини, дізналася, що сьогодні  Міжнародний день відмови від насильства. Відзначається він в день народження Махатми Ганді, який відомий всьому світові своєю ідеєю ненасильницької боротьби.

В Жіночий консорціум України зі свого боку має напрям роботи - попередження насильства над дітьми; власне захисту дітей від насильства та жорстокого поводження. Таким чином ми створюємо  і долучаємось до побудови майбутнього без насильства.

У Києві говоритимуть про дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках органів внутрішніх справ

Хочу сказати кілька слів про роботу моїх колег в Жіночому консорціумі України по моніторингу Приймальників-розподільників для дітей, які ж знаходяться у відомстві Міністерства внутрішніх справ.

Робота з моніторингу цих приймальників-розподільників була проведена в рамках  проекту «Моніторинг дотримання прав дитини в діяльності приймальників-розподільників для дітей системи органів внутрішніх справ України».

Наразі, мої колеги проведуть презентацію результатів цієї роботи в рамках прес-конференції, а саме - 5-го вересня.
Запрошую зацікавлених журналістів приєднатися до  прес-конференції та задати свої запитання.

Далі читайте детальну інформацію.

5 вересня о 12.00 у Міністерстві внутрішніх справ (вул. Богомольця, 10, адмінбудівля 5)  відбудеться прес-конференція, під час якої будуть представленні результати моніторингу «Дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках органів внутрішніх справ для дітей». Даний моніторинг був проведений коаліцією громадських організацій «Права дитини в Україні» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ України та за підтримки Програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародної організації «Save the Children».
Дитячі правозахисники стурбовані порушеннями прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей, зокрема: права на приватність, освіту, спілкування з сім’єю, неможливістю дитині повідомити про порушення та отримати юридичну допомогу, неефективністю витрачених ресурсів.
Представники Міністерства внутрішніх справ України, поділяючи стурбованість правозахисників, особливо, що стосується ефективності використання бюджетних коштів на утримання ПРД (за умови відсутності у них дітей, кошти йдуть лише на з/п працівників та утримання дітей – харчування, лікування)  підтримують думку про необхідність проведення реформ в цих закладах для кращої реалізації прав дитини у конфлікті з законом.  
У прес-конференції візьмуть участь:
- Олексій Лазаренко, начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України
- Роман Романов, директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження"
- Євгенія Павлова, президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дитини»
- Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України
- Сергій Буров, керівник Чернігівської міської молодіжної громадської організації «М’арт»
Потрібна акредитація . Телефон: 066 444 05 11.
*  *  *
Моніторинг був здійснений в рамках проекту «Моніторинг дотримання прав дитини в діяльності приймальників-розподільників для дітей системи органів внутрішніх справ України».
Проект впроваджується Коаліцією «Права дитини в Україні» за підтримки Програми Верховенство права Міжнародного фонду “Відродження” та Міжнародної організації Save the Children.
Метою проекту є гарантування дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей системи органів внутрішніх справ України та вивчення можливості реформування закладів з метою забезпечення прав дитини, яка перебуває в ситуації конфлікту з законом.
Коаліцію «Права дитини в Україні» складають 12 організацій: Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України», Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей», Молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива), Харківський інститут соціальних досліджень, Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива», Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ), Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград), Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків), Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині", Благодійний фонд «Рокада», Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації», Представництво ХІАС в Україні

життєві навички для педагогів

Завершився курс, вивчення життєвих навиків та методики використання та викладання Життєвих навиків школярам, для педагогів.  Протягом більше шести місяців вчителі, психологи та соціальні педагоги різних шкіл пілотних областей вивчали можливості цієї методики. 

Вивчення життевих навиків - методика. що спрямована на опанування дітьми різних соціальних навичок, для полегшення їхнього навчання, спілкування та соціалізації. В рамках курсу розглядалися теми - самопрезентації та самопізнання, емоцій та вміння їх розпізнавати, конфлікти та способи їх вирішення, творче прийняття рішень, міжособистісні стосунки, права та обов'язки які мають діти. 

Спеціалісти 30 шкіл розглянули методику життєвих навичок та будуть в подальшому використовувати цю методику в своїй роботі. Загалом це 294 педагогів. 

Жіночий консорціум України дуже вдячний всім партнерським організаціям, що взяли участь в проекті. Це: 

- Вінницька організація "Пані Всесвіт"( вони провели ще багато додаткових волонтерських тренінгів для спеціалістів, представників адміністації освіти у Вінницькій області) 

- Волинській організації "Відкрите суспільство" 

- Черкаській молодіжній організації "Молоджа Черкащина"( тренерка знайшла чудовий варіант поєднання арт-методики  та методики життєвий навичок) 

-  Правозахисному центру "Поступ" 

- Дитячій екологічній громадській організації "Флора" (огранізація постійно працює з дітьми і використовуватиме методику особливо активно) 

- Первомайському Жіночому інформаційно-консультаційному центру "Ольвія"

- Волинській обласній громадській організації "Гендерний центр"( вони отримали вихід на педагогічний коледж, в якому навчаються майбутні педагоги, і познайомили їх з методикою життєвих навичок)

Особливо я особисто, та й за програму попередження насильства над дітьми, вдячна Міжнародному Католицькому Бюро Дитини(БІСЕ) за надану можливість участі в проекті -
«Право на висловлення своєї думки: профілактика насильства, зокрема сексуального, і просування в СНД судово-психологічних процедур, «дружніх» до дитини» саме в рамках якого ми отримали інформацію про методику життєвих навичок, змогли її опанувати та використовувати для роботи й покращення становища дітей в Україні. 

Вчимося бути гарними батьками

Саме таку чудову серію посібничків для батьків "Вчимося бути гарними батьками" видали в Білорусі.  Детально, в кожному окремому тематичному посібнику цієї серії,  батькам дають поради щодо виховання дитини, вікових та статевих особливостей її розвитку, можливостей виходу із критичних ситуацій. Загалом в серії 89 посібничків з різноманітних тем.  Єдиний мінус - книжечки написані російською мовою, але для зацікавлених, гадаю, то не буде перепоною.
Завантажити або переглянути можна за посиланням - http://bpp.unicef.by/  

 

Тож можна подякувати Міністерству охорони здоров'я Республіки Білорусь за такий чудовий ресурс.

"Чи безпечна лайка до дітей?"

"Чи безпечна лайка до дітей" - саме за таким запитом хтось натрапив на цей мій блог. Власне кажучи раніше я це питання не піднімала, але кілька слів хочу сказати зараз. Дуже вже питання мене зачепило.

Його можна  поставити як два різних запитання: Чи можна лаяти дитину? і Чи пошкодить розвитку дитини якщо її лаятимуть?

Звісно я буду рада коментарям та  думкам з цього приводу читачів, а нижче пишу власну позицію.

Також невелике уточнення - а цьому дописі я вважаю, що лайка - це використання нецензурних, табуйованих та грубих слів.

Тому на запитання: Чи можна лаяти дитину?, кажу категоричне НІ! Не можна і не варто, якщо ви маєте за мету виховати її, дитину, гідним членом нашого суспільства. Власне  стою на переконанні, що дитина як губка, всмоктує все що її оточує, моделі поведінки, слова, інтонації, психологічні настрої. А через деякий час, наситившись, починає віддавати їх. всім. Дорослим, одноліткам, батькам. Тож, якщо  ви не прагнете чути з вуст вашої дитини лайку, стримуйте в першу чергу себе.

 Що ж до запитання: Чи пошкодить розвитку дитини якщо її лаятимуть? - тут однозначно сказати складно. Хоч мені й уривається терпець сказати - ТАК! Уявіть, що ваша дитина приміром замість чистої води щодня питиме воду мутну, а то й з багнюкою.  Чи скажете, що це не вплине на її розвиток та здоров"я?  Так і використання лайки залишає слід на психіці дитини.

От такі мої короткі зауваження.
Можете сказати краще - пишіть)

Ролики про права дітей.

Знайшла цікаве відео про права дітей. 27 коротких роликів, які показують які ж права має дитина, як порушуються ці права.

 

 

 

Ставлю тільки перші три, а далі можете дивитись на youtube. Серія називається About Children Rights.

Дитина і школа.

Коли дитина готова до школи? - таку хорошу статтю випустили наші колеги по мережі Жіночого консорціуму України. 

Адже й справді, батьки часто намагаються віддати дитину до школи раніше і якомога раніше, а сама дитина хоч і має багато знань, але до цього не готова. Результатом можуть бути проблеми в розвитку дитини(фізичному, психологічному) яких ватро було б уникати. Тож нехай батьки підходять до питання походу дитини до школи з точки зору найкращих інтересів дитини, а не самих батьків. 

 

Агресія у дітей

Часто батьки та педагоги говорять, що сучасні діти стали дуже агресивними. Говорять з викликом, занепокоєні як тим, що ж робити із цими дітьми, так і тим, як поводити себе у ситуаціях, коли вони - діти виходять з-під батьківського контролю.

З іншого ж боку подумаймо, що є агресія? Це не абсолютне зло. Це природня, і хочеться сказати, нормальна реакція живої істоти, в тому числі й людини, на  порушення її меж, або інші фактори, які завдають їй будь-якої, навіть фантазійної шкоди.  З усіх цитат Вікіпедії та інших джерел я би обрала цю -  "агресія є одним із захисних механізмів людини, за допомогою якого людина намагається якось скинути негативні емоції і пристосуватися до навколишніх умов".

У цитаті говориться про людину, але ж і про дітей ми маємо так сказати.

Що варто знати дорослим і дітям про насильство

Над дитиною було вчинене насильства якщо:
її було побито;
її здоровя пошкодили;
порушили її статтеву недотоканість.

Дитину залякували, якщо: 
її лякали за допомогою жестів, дій, поглядів;
використовували для залякування свій зріст, вік;
на неї кричали;
погрожували насильством щодо їнших(батьків дитини, її друзів, домашніх улюбленців).

До жорстокого поводження також належить використання при цьому сили й влади соціальних інститутів:
релігійних організацій;
судів, міліції;
школи, спецшколи для дітей;

З дитиною дорослі жорстоко поводяться, якщо: 
використовують свої привілеї;
ставляться до дитини як до підлеглого чи слуги;
відмовляються повідомляти дитині рішення, що стосуються безпосередньо дитини та її долі;
дитину перебивають під час розмови.

Над дитиною було вчинене емоційне  насильство, якщо: 
принижують її  честь і гідність;
використовують образливі прізвиська;
при спілкуванні проявляють непослідовність;
дитину присоромлюють;
використовують дитину в якосі передавача інформації іншому з батьків(чи іншому дорослому)

Над дитиною вчиняють економічне насильство, якщо: 
не задовольняють його основні потреби;
контролюють її поведінку за допомогою грошей;
дорослими розтрачуються всі сімейні кошти;
дитину використовують як аргумент економічних торгів при розлученні;

До дитини чинять насильство, якщо використовують для цього ізоляцію: 
контролюють її доступ до спілкування з обнолітками, дорослими, братами та сестрами, батьками, бабусьою та дідусем.

Насильство щодо дітей тягне за собою порушення фізичного і психологічного їхнього розвитку.

Ми працюємо попереджуючи насильство. Проводимо тренінги та навчання. Це крапля в морі. В морі насильства, повідомлень про насильство, закликів до насильства, що оточує нас з усіх сторін. Нас і наших дітей, батьків і майбутне нашої держави. Діти захищаются ж як можуть, тікають в ілюзорні світи чи самі стають насильниками. 

Можливо, можливо якщо зменшити тиск насильства на діток щодня, це допоможе їм вживатись в реальний світ. Та це може бути добре рішенням  керівництва великих медіа компаній, або ж теж рішення, але під тиском суспільства, яке розуміє всою відповідальність і несе її за своє майбутнє.

Безпечна школа

Педагоги вважають школу апріорі безпечним для дітей місцем.

За останні кілька років після й під час тренінгів, переглядаючи анкети та спілкуючись з вчителями я тільки підтверджувала цю тезу.  При першому контакті виключна більшість вчителів говорять, що "школа абсолютно безпечна для дитини!" Але чи це дійсно так?

Та як тільки психолог починає розкручувати їх запитаннями чи було вчинене над ними(педагогами) насильство, коли вони були дітьми? Чи чиниться насильство над їхніми дітьми? Чи ображають й чи карають дітей у школі?   То після першої сміливої й правдивої ствердної відповіді, розпочинається хвиля згадок по насильство, про жорстоке поводження в минулому й зараз, для декого  стає відкриттям те, що крик, порівняння, лайка - то теж є насильством. То ж у свідомості починає проскакувати думка - що школа може бути й не зовсім безпечною, або й зовсім небезпечою.

І ось потім ми разом з групою(вчителів, чи то управлінців з освіти) починаємо працювати і думати над тим, що ж кожен з них може зробити для створення таки безпечної школи. Для дітей. 



А Ви вважаєте свою школу, школу для вашиих дітей безпечною?

Врадіївка. Чому?

Зараз всі читали, бачили чи краєм вуха чули про трагедію жінки  в Врадіївці. Це жахливо.. І нажаль виявляється, що ніхто в нашій державі не застрахований від подібного випадку. Страшно. І коли вдумуюсь, то страшно не тільки тому, що зі мною чи моїми подругами може таке трапитися, а що винні залишаться непокараними й це утвердить їх у своїй силі.

Ми багато працюємо над попередженням насильства над дітьми, убезпеченням їх від жорстокого поводження, але коли трапляються такі страшні тагедії починаєш задумуватися, а чи достатньо? Чи достатньо тренінгів та профілактичної роботи? Чи ефективно це? Коли ти приходиш до дітей, працюєш з ними годину, дві, десять, а потім педагоги повертають їх до звичної системи - коли хто сильніший той і правий, коли оцінку можуть завищити чи знизити за погану/добру поведінку. Коли дітей навчають подвійної моралі, що на загал не можна, але якщо тихцем і ніхто не дізнається - то робіть.

Напевно остання теза і є тою центровою, навколо якої відбуваються такі трагедії. Коли на рівні дитячому, чи в школі дозволяють переписати екзамен, коли представник районної адміністрації вийшов із кабінету, коли вчителі пишуть твори для "відмінників", бо ж тягнули його всі 11 років і хочуть дати медаль. Коли в класі хтось рівний, а інші рівніші, бо мають гроші, тата чи маму у владі, маму вчительку(потрібне підкреслити).  А з цього все  починається.

Багато моїх знайомих гудять західні країни згадуючи про постійний контроль держави над громадянами, але в такі моменти, коли я читаю про трагедії жінок, здається, що нехай би краще контроль і покарання, і усвідомлення громадянами невідступності покарання.

Кількість дітей в сільських навчальних закладах

Верховна Рада України запланувала розглянути законопроект - 

про внесення змін до Закону України "Про загальну середню освіту" (стосовно мінімальної кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості) (№ 2768 від 09.04.2013)

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» зменшити показник мінімальної наповнюваності класів у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, з п‘яти до трьох осіб. 

Це мусить втримати на плаву  сільські навчальні заклади, які зараз часто закривають через недоукомплектацію, дозволить дітям більш безпечно ходити до школи, ніж якби вони змушені були навчатись в районних центрах, з якими немає постійного сполучення.

Питання можна розглядати і з іншого боку - точки зору економічної доцільності утримання штату педагогів. та поки що  в нашій державній та освітній системі не вирішено питання безпечного доїзду дітей (безперебійного) у сільських районах.

Усі діти рівні? за законодавством - так!

Соціальна допомога з народження дитини, по неї можна говорити довго і багато. Говорити про суми, на що витрачаються ці кошти, що держава повинна всіх нею забезпечувати. Власне пор це й йтиметься далі.

Виявляється, що багато років у нас одні діти були рівніші за інших. Тобто їхні батьки отримували допомогу при їхньому народженні. Вони народились на свободі. Але є й інші діти, діти матері яких знаходяться в місцях ув'язнення. І держава раніше не забезпечувала їм соціальну допомогу, хоча й мала.

Дякуючи згаданим у статті чернігівським правозахисникам тепер ув'язнені матері вперше отримали "дитячі" гроші.

Проте, як виявилось і тут не все так просто, відразу в думках наших громадян виникають аферні думки, що ж буде якщо мати дитини не використовуватиме ці кошти на дитину. Треба це попередити, потрібно не дати їй у місцях позбавлення волі користуватись цими кошти, але зареєструвати рахунок на ім'я дитини, нехай гроші прокрутяться в банку(і їм добре, і банку прибуток).

Хоча формулювання постанови звучить дуже коректно:

Кошти, що зберігаються на рахунку такої дитини в банківській установі, можуть бути використані для створення належних умов для утримання та виховання дитини в порядку, визначеному законодавством:
- матір’ю дитини - у разі звільнення її із слідчого ізолятора або установи виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
- батьком дитини чи опікуном, які забрали з відповідної установи дитину, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини;
- дитиною після досягнення повноліття - у разі, коли кошти не були використані одним з батьків або опікуном.”.

 Посилання на постанову "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"

Жіночий консорціум України запрошує ЗОШ для співпраці в темі попередження насильства між дітьми

Запрошуємо загальноосвітні навчальні заклади Києва та Київської області до співпраці з Жіночим консорціумом України з метою попередження насильства між дітьми. Співпраця запланована на період з 2013 до 2015 року.

Навчальні заклади часто стикаються з проблемою насильства серед дітей. Ці випадки, вийшовши за межі закладу, знижують його рейтинг, а також довіру до самої системи освіти загалом. Аби змінити це – Жіночий консорціум України пропонує Вам долучитись до проекту, в рамках якого ми допоможемо спланувати діяльність всього закладу та всіх учасників навчально-виховного проекту, аби створити алгоритм реагування на випадки насильства, а також знизити кількість грубих форм виявлення агресії.

Ми спираємось на трирічний досвід роботи із попередження насильства в 20 пілотних школах, результатом якого стало значне зниження насильства в навчальних закладах, а також на кращі практики шведських партнерів.

В ході цієї роботи Жіночий консорціум України пропонує школі:

- допомогу в проведенні аналізу ситуації в навчальному закладі. Які небезпеки є найбільшими для дітей, а також якими ресурсами володіє школа для вирішення питання насильства.
- проведення навчання для керівництва та педагогів - як бачити різні форми насильства серед дітей, як сформувати мінімально травмуючі фактори взаємодії дітей між собою.
- допомога у розробці методики комплексного планування заходів з попередження насильства, які школа зможе використовувати самостійно.
- допомогу в впровадженні плану роботи школи із попередження насильства, участь в обговореннях з педагогами школи, школярами та представниками батьківських комітетів. 

Також ця співпраця допоможе школі розробити діяльність на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року” № 1209, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 03.08.2012 року № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року».

Ми очікуємо від навчальних закладів, що зголосяться брати учать в проекті:

- мотивований педагогічний колектив, який буде брати участь в розробці плану та впровадженню його в навчальному закладі.
- згоду на участь навчального закладу в роботі проекту протягом 2013 – 2015 років.
- підписання договору про співпрацю між навчальним закладом та Жіночим консорціумом України
- участь директора навчального закладу в усіх навчальних та організаційних заходах під час проекту.
- згода на участь учнівського колективу в розробці, втіленні та оцінці плану роботи школи з попередження насильства та захисту дітей від жорстокого поводження. 
Якщо Ви та Ваш навчальний заклад бажаєте взяти участь в конкурсному відборі та стати пілотним навчальним закладом у проекті, надішліть, будь ласка, до 30 червня 2013 року короткий лист-мотивацію на адресу: dendebera.m@wcu-network.org.ua.

В рамках конкурсу буде відібрано 4 пілотні загальноосвітні навчальні заклади, про результати відбору буде повідомлено до 20 серпня 2013 року.

Дитяча агресія

Надибала в просторах інтернету статтю про дитячу агресію, ми раніше про це говорили, тому й даю посилання, в ній детально розповідається про причини агресії, методи виходу конфліктних із ситуацій.
Посилання - тут 

Нажаль вона є російською мовою. але сподіваюсь для зацікавлених це не стане перепоною. 

Напередодні першого червня

Наближається перше червня, перший день літа, а разом із тим День захисту дітей. тел та радіо компанії активно знімають сюжети про дітей, про насильство та захист від нього дітей, про школи, садочки, уповноваженого, позиції громадських організацій, словом по все що тим чи іншим чином стосується.. кого? - Дітей!

Разом з тим пройдуть концерти, виступи, акції, аби всі побачили, що для захисту дітей та їхніх прав (хоча по права говоритимуть далеко не всі)  робиться все можливе і неможливе. І гроші платників податків ідуть на корисну справу - наше найцінніше майбутнє - ДІТЕЙ!

Але..

Закінчиться свято, мине кілька днів, а питання (не хочу писати - проблеми) стоятимуть не вирішеними. Кількість шкіл - зменшується. Класи в столиці - перенаповнені. Позашкільна освіта - гуртки - переходить на платну основу, або зникає під тиском кафе, барів, магазинів та банків.

Ще два місяці після завершення свята, багато говоритимуть про освіту та ЗНО, про вступ до ВИШів, а потім прийде перше вересня День знань. На цьому й завершиться масоване висвітлення питання дітей та їхніх прав.

Тільки часом у вечірніх новинах покриватимуть страшні і трагічні випадки за участю дітей, аби суспільство пам'ятало як страшно жити. 

Стаття 289 цивільного кодексу і захист дітей від насильства

Сьогодні мала цікаву зустріч із представником управління освіти. Презентувала наші плани на наступні три роки та запитувала допомогу від управління.

Що було мені цікавим - представник на запитання чи має управління проблеми із насильством над дітьми в навчальних закладах та які звертав увагу на те, що педагоги мало підковані в питаннях права. Сипав номерами статей із цивільного кодексу, Говорив, що в педагогічних навчальних закладах - інститутах та університетах, цьому питанню виділяють дуже мало часу, або не приділяють уваги загалом.

Мене розривала цікавість, адже я теж в свій час навчалась у педвузі і теоретично мала б бути підкованою у питанні правових підвалин роботи вчителя. Але...

Візьмемо наприклад статтю 289 Цивільного кодексу України:
"Право на особисту недоторканність. 
1. Фізична особа має право на особисту недоторканність.

2. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

3. Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається.

У разі жорстокої, аморальної поведінки фізичної особи щодо іншої особи, яка є в безпорадному стані, застосовуються заходи, встановлені цим Кодексом та іншим законом." 

 Таким чином і батьки які після, наприклад, батьківських зборів "виховують" дитину паском, і педагоги які криком "принижують гідність" дитини, мало того що травмують її(дитину) та ще й вчиняють правопорушення таке ж, як і крадіжка.

«Попередження насильства між дітьми в навчальних закладах: планування й впровадження профілактичної роботи»

Запрошуємо загальноосвітні навчальні заклади Києва та Київської області до співпраці з Жіночим консорціумом України з метою попередження насильства між дітьми. Співпраця запланована на період з 2013  до 2015 року.

Навчальні заклади часто стикаються з проблемою насильства серед дітей. Ці випадки, вийшовши за межі закладу, знижують його рейтинг, а також довіру до самої системи освіти загалом. Аби змінити це – Жіночий консорціум України пропонує Вам долучитись до проекту, в рамках якого ми допоможемо спланувати діяльність всього закладу та всіх учасників навчально-виховного проекту, аби створити алгоритм реагування на випадки насильства, а також знизити кількість грубих форм виявлення агресії. 

Ми спираємось на трирічний досвід роботи із попередження насильства в 20 пілотних школах, результатом якого стало значне зниження насильства в навчальних закладах, а також на кращі практики шведських партнерів.

В ході цієї роботи Жіночий консорціум України пропонує школі:

- допомогу в проведенні аналізу ситуації в навчальному закладі. Які небезпеки є найбільшими для дітей, а також якими ресурсами володіє школа для вирішення питання насильства.

-  проведення навчання для керівництва та педагогів -  як бачити різні форми насильства серед дітей, як сформувати мінімально травмуючі фактори взаємодії дітей між собою. 

- допомога у розробці методики комплексного планування заходів з попередження насильства, які школа зможе використовувати самостійно.

- допомогу в впровадженні плану роботи школи із попередження насильства, участь в обговореннях з педагогами школи, школярами та представниками батьківських комітетів.

Також ця співпраця допоможе школі розробити діяльність на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року” № 1209, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 03.08.2012 року № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року».

Ми очікуємо від навчальних закладів, що зголосяться брати учать в проекті:

- мотивований педагогічний колектив, який буде брати участь в розробці плану та впровадженню його в навчальному закладі.

- згоду на участь навчального закладу  в роботі проекту протягом  2013 – 2015 років.

- підписання договору про співпрацю із навчальним закладом.

- участь директора навчального закладу в усіх навчальних та організаційних заходах під час проекту.

- згода на участь учнівського колективу  в розробці, втіленні та оцінці плану роботи школи з попередження насильства та захисту дітей від жорстокого поводження.

 Якщо Ви та Ваш навчальний заклад бажаєте взяти участь в конкурсному відборі та стати пілотним навчальним закладом у проекті,  надішліть, будь ласка, до 30 червня 2013 року  короткий лист-мотивацію на адресу:  dendebera.m@wcu-network.org.ua

В рамках  конкурсу  буде відібрано 4 пілотні загальноосвітні навчальні заклади Києва та Київської області, про результати відбору буде повідомлено до 20 серпня 2013 року.  

Обережно, діти!

Обережно, діти! Чому вчителі початкових класів бояться своїх вчителів?!

Саме з такою назвою я знайшла передачу "Піранія", що вийшла чи має вийти на Новому каналі.
Відео дивіться за посиланням ТУТ.

Відео мене зачепило. Відкриваються такі моменти як дитяче насильство, проблема куріння, булінгу та бездоглядності дітей.  І тут можна багато сперечатись із тим  - "Хто винен?", але напевно краще говорити, що ж і як  потрібно змінити і власне міняти це.

Скандал у Маріуполі: дівчата-підлітки ледь не вбили школярку, повісивши її на шарфі

Насильство вчинене маріупольськими школярами, зняте на відео, сколихнуло інтернет за останні дні.  Дівчата віком від 13 до 15 років знущалися з  іншої дівчинки свого ж віку, а хлопець однієї з них знімав це знущання на камеру. Це відбувалося протягом двох років, за словами знайомих.  І в мене відразу виникає питання - чому ніхто не зупинив?  Чому не було звернень до  міліції, адміністрації школи, чи батьків врешті решт.

Все відкрилося випадковим чином - коли "хлопець однієї з тих школярок, які били її, загубив мобільний телефон.Його відшукали маріупольці і подзвонили його мамі. А мама вирішила переглянути відео в телефоні сина."

Так це було, чи ні наразі не можу сказати, але за словами того ж видання мати хлопця "пішла з цим відео відразу до директора ЗОШ № 43. Але там їй порадили не піднімати галас і видалити відео."  Тобто можна зробити висновок, що  школа цілком ігнорувала факти насильства над своїми підопічними й займалася захистом власних інтересів.

Маріуполь має власне інтернет-видання - www.0629.com.ua, де можна отримати відносно свіжу інформацію про стан справи. А саме вони пишуть новини: "В маріупольській ЗОШ №43 розборки між учнями ледь не завершились вбивством".  Та що все ж прокуратура взялась за цю справу: "Знущання над маріупольською школяркою: міліція озвучила свою версію того , що сталося."

Дивись фільми та іди в політику!

Вчора, 15 квітня, в Укрінформі наш гендерний відділ Жіночого консорціуму України за презентував нові фільми "Жінки в політиці". Що стало дуже важливою подією як для нашої організації загалом, так і для справи просування жінок в політику та у владу в цілому.

"Три фільми, які ми сьогодні презентуємо: "З чого почати", "Імідж", "Риторика і переговори", - це перша частина циклу. Наступним кроком буде закінчення роботи над другою частиною, яка буде присвячена не менш важливим питанням, зокрема саморекламі і співпраці зі ЗМІ, основним небезпекам, з якими зустрічаються жінки в політиці, а також плануванню часу і збалансуванню роботи та сімейного життя", - розповіла голова Жіночого консорціуму України Марія Алєксєєнко. 

Зі свого боку хочу підтвердити, що фільми дуже інформативні та дозволяють громадським активісткам та іншим жінкам, що мають бажання піти політичним шляхом, робити перші свої кроки без помилок.

  

Наразі чекаємо завантаження фільмів у вільний доступ, про що я інформуватиму пізніше. 

 

Школи експлуатують дітей: жах чи тривала практика?

Директор школи з Бахчисарая експлуатував дітей на виноградниках

- така новина з'явилась на сайті нашого ЖКУ. І власне якщо вчитатись в текст, то відчувається, що школу, як навчальний заклад в системі освіти, не звинувачують у використанні дітей як безкоштовної робочої сили. Але погляньмо ширше - дітей не могли відправити "на роботу" без супроводу педагогів, або принаймні класного керівника.  Відповідно Всі педагоги знали, що навчальний процес був зірваний, це перше, і друге, що діти будуть працювати. Власне обидва ці аспекти є порушенням прав дитини - права на освіту та заборони використання праці дітей.

Хоч я і не є юристом, але відповідальність мав би нести не тільки директор, хоч вона й була б основним винуватцем. Тут вступає в силу звичка, залишена нам з радянського часу - коли колективні господарства підписували договори із школами, на виконання певних робіт, а потім учні отримували винагороду - поїздку в Ленінград, Москву чи інше місто.

Якщо поглянути у минуле років на десять, то ще можна побачити як діти білили дерева та паркани на території шкіл, сіл та містечок. Як садили городи та займались прибиранням території, не зважаючи на зірвані уроки та те, що є робітники, які отримують заробітну плату за цю роботу.

Але ці часи минули. Україна є правовою державою яка підписала й ратифікувала Конвенцію  про права дитини та ряд інших міжнародних документів, які захищають права дітей.

Власне, я стою на такій позиції, що дана ситуація є не прийнятною та директору цієї школи потрібно змінити місце роботи та обмежити можливість використання дітей у власних інтересах..

Перехід від правозахисту до правонаступу

Власне я вже писала про те, що відвідувала конференцію по взаємодії правозахисників між собою та з медіа. Конференція була корисна мені перше в тому, що почерпнула кілька нових ідей і далі я певно буду про це ще писати.

Не згадаю, хто виступав з цією думкою, але теза про перехід від правозахисту до правонаступу мені дуже імпонує. Власне коли йдеться про нашу державу, то дійсно права потрібно захищати. Часом навіть захищати від тих, хто офіційно мусів би їх захищати. Гучні справи політичні, соціальні, екологічні зявліються як гриби після дощу, і більшіть із них мають під собою порушене певне право. І його потрібно відвойовувати.

А насправді захист прав має віббуватись кожного дня, через доступну й якісну освіту, якісні і чисті дороги, вільну систему реєстрації місця проживання та ще багато іншого, що ми бачимо у закордонних поїздках і так щиро прагнемо  впровадити в Україні. І маю таку певність, що насильства стало би менше. 

Позитивне виховання (частина 1)

Що це таке та як цього досягти? 

      Позитивне виховання - це таке виховання, коли ви навчаючи дитину  та спрямовуючи її, водночас поважаєте права дитини на різносторонній розвиток та захист від насильства, також позитивне виховання передбачає, що дорослий бере участь в навчанні.  Основою позитивного виховання є основні принципи прав дитини та знання про етапи розвитку й варіанти виховання дитини.

      Позитивне виховання це не обмеження  й покарання дитини, коли ви її виховуєте. Цей процес передбачає довгострокові рішення, спрямовані на перспективу, які  розвивають в дитині самодисципліу  й  життєві вміння . Таке виховання містить в собі емпатію, самоповагу, ненасильницьку поведінку та повагу до прав інших людей.

 

       Що ж входить в поняття позитивне виховання?

      Позитивне виховання включає в себе чотири компоненти:
1) Довгострокові цілі при вихованні дитини:
2) Тепло, затишок та піклува́ння;
3) Сприйняття дитячого мислення та почуттів;
4) Вирішення проблем.

1.  Довгострокові цілі при вихованні дитини.

Кожного дня батьки намагаються досягти певник короткострокових цілей - дитина мусить швидко вдягнути чоботи, заграз же зійти з дороги, піти в свою кімнату, негайно перезтати пиби свою сестру. Короткострокові, миттєві ситуації часом відбуваються під впливом емоцій, стресу чи обурення, або безпорадності, що може пояснюватись, що батьки самі б"ють дитину чи кричать.

Нажаль, ситуативні реакції ненавчають дітей того, що батьки власне хочуть їх навчити, що було б корисно для їхнього подальшого життя. Більшість батьків прагнуть виховати своїх дітей так, аби ті вміли вирішувати проблеми і бути комунікабельними. Вони бажають мати міцні стосунки з дітьми. Бажають щоб їхні діти були впевнені у собі, мотивовані, відповідальні, щоб їм не було властиве вирішувати ситуації насильтвом. Крики та биття гальмують досягнення цих завдань.

Власне для таких батьків і важливо ставити довгострокові цілі й завдання при вихованні дітей. А вже потім  змінювати методи вирішення короткострокових проблем залежно від загальної і головної цілі(завдання). потрібно вчитися справлятись із стресом дитини, з повагою ставитися до до спілкування з нею та вирішувати конфлікти ненасильницьким шляхом.

2. Тепло, затишок та піклування(підтримка)

Якщо ми знаємо в який бік маємо рухатися, можна використовувати дві допоміжні можливості. Перша  це - тепло, душевне тепло, або ще можна назвати це затишком. Дорослі мотивують старатись вчитися на власних помилках  і наступного разу краще відчувати оточуючих. Діти ж краще вчаться тоді, коли відчувають себе захищеними, а також коли їх люблять, поважають, розуміють та довіряють їм.

Якщо діти бояться тих, від кого вони залежать, тоді вони стають менш чесними, менше впевненими в собі та менш мотивованими й старанними.  Дехто з них стає агресивним та впертим, інші - тривожними й депресивними. Однак тепле ставлення до дитини забезпечить їй впевненість, навіть якщо вона помилятиметься. Мотивація  дитини зростатиме, якщо вона довірятиме своїм батькам. Водночас вона навчатиметься емпатії та повазі до почуттів інших.
Тож затишок вдома - це основа для виконання довгострокових цілей та завданнь.

Друга допоміжна можливість - це піклування. Безумовно, дорослим краще те легше навчатись якщо доступна необхідна інформація та якщо хтось спокійно говорить з ними про помилки та показує як наступного разу вигідніше вчинити. Також і діти вчаться краще тоді, коли мають всю потрібну інформацію, якщо їм допомогти знайти конструктивний спосіб для досягнення цілі, і якщо вони розуміють міркування, на яких грунтується встановлені правила.

Якщо ж дорослі, батьки чи інші значимі люди, встановлюють для дітей правила, які самі ж не виконують, або сподіваючись, що діти зуміють самі розібратися з питанням, карають їх за вчинені помилки, тоді вони почуваються тривожно й збиваються з пантелику. Коли ж після вчиненої помилки батьки ображають дітей, то вони більше не насміляться спробувати щось робити ще раз. Але можна показувати дітям власним прикладом, чого саме ми від них хочемо, яких дій, й тоді діти матимуть правильну інформацію для прийняття рішень в майбутньому, в них з'явиться впевненість у власних силах, компетентність та самостійність.

Саме батьки дають дитині позитивний приклад й є наставниками, що пояснюють основні правила, долучають їх до створення цих правил, вислуховують їхню позицію.

Далі буде

Моя колежанка написала хороший  пост про дівчинку, якій "допомогли соціальні працівники" та про свої думки щодо цього. 

Власне я також була в темі цього випадку і ситуації цієї дівчинки. Жахлива ситуація. Власне, якщо розглядати з точки зору системи - то всі були на своєму місці і все зроблено правильно, але..

Але як результат маємо понівечену долю дитини, яка власне нівчому не винна, крім того, що була достатньо сильною щоб два роки жити власним розумом та лікувати матір. Наразі, дівчинка пербуває вже за кордоном.

Емоції, розум та самопочуття

Матеріал може бути корисним підліткам, а також педагогам та іншим дорослим, що цікавляться даною тематикою.

Для оптимального інтелектуального, соціального та духовного життя людини потрібні емоції. А для хорошого - позитивні емоції та хороше самопочуття. Безумовно для останнього потрібні: гарні відносини з ближніми, відчуття компетентності, прийняття себе як особистості, особистісний контроль, прийняття й розуміння смислу життя та власних цілей, радість від сьогодення та впевненість в майбутньому.

Емоційне життя підлітка, або молодої людини далеке від спокою. Вступаючи в підлітковий та юнацький вік, людина переживає різні ситуації, що є нелегким випробуванням. Ці ситуації відбиваються на особистих потребах, інтересах, зацікавленнях та прагненнях людини. Успіхи й невдачі, адаптація й неадаптація, самореалізація та боротьба за неї - все це народжує певні емоції та переживання.

Власне про емоції та їх сприйняття та розуміння говоритиму далі.

Що таке емоційна компетентність?

Відмічено, що успіх особистості передбачає дещо більше ніж просто академічне мислення . Поряд з лінгвістичними, математичними, і логічними здібностями які характеризують інтелектуальність, важливим є емоційні здібності людини. Вміння керувати своїми почуттями і  використовувати їх у повсякденні й означає бути компетентним з емоційної точки зору.

Емоційну компетентність та академічне мислення часто відносять до двох різних способів пізнання, один з яких базується на поєднанні емоцій та розуму, а інший обмежується холодним розрахунком.

Емоційна компетентність є:
- здатністю сприймати та правильно виражати свої почуття;
- здатністю викликати та використовувати емоції, коли вони сприяють мисленню;
- вмінням пізнавати, розуміти і контролювати емоції з метою свого емоційного та інтелектуального розвитку.

Даніель Гоуман також писав по це.

Які ж компоненти емоційної компетентності?

Знання власних емоцій - тобто можливість і вміння впізнавати почуття, коли вони виникають та не уникати їх.
Керування емоціями - здатність контролювати вираження своїх почуттів, вміння бути спокійним і врівноваженим в складних ситуаціях.
Самомотивація - використання емоцій для досягнення цілі.
Впізнавання емоцій інших людей(емпатія) - здатність сприймати та співпереживати; ця здатність виховується через знання власних емоцій.
Управління стосунками -  здатність та вміння контролювати емоції інших людей. Розуміння емоцій та почуттів  інших дозволяє переконувати їх, бути гарним лідером і успішно працювати в команді.

Тож таким чином, підліток може навчитися поєднувати емоції та розум і використовувати їх в різних життєвих ситуаціях.

Далі кілька порад, які можуть бути корисними підлікам та всім іншим, хто прагне підвищити свій рівень емоційної компетентрності.

Для цього варто -
Розпізнаватиі називати емоції, коли вони виникають( "Я злюсь, Я ображений/ображена, Я горжусь").
Намагатися зрозуміти причину емоцій. 
Вчитись поважати себе і добре ставитись до себе. 
Бути здатним\здатною контролювати і керувати своїми емоціями. 
Бути відповідальним\відповідальною за свої почуття. 
Ставитися з розумінням та турботою до почуттів та емоцій інших. 
Аналізувати та намагатись зрозуміти стосунки між людьми. 
Бути переконливим\переконливою у спілкуванні. 
Виражати також свої негативні емоції природно і доречно. 
Бути комунікабельним\комунікабельною, співчутливим\співчутливою, надійним\надійною.

Інший варіант трішки схожий на моделювання НЛП - тобто варто поспостерігати за людьми, які тобі подобаються,  чи якими ти захоплений\захоплена та виділити в їхній поведінці ознаки емоційної компетентності.

Також датальніше можна прочитати:
Емоційна компетентність психолога
Емоційний інтелект та емоційна компетентність
Емоційна компетентність в бізнесі: українські реалії. 

Принципи швецької та української освіти

Хотіла б представити принципи освіти різних держав - Швеції та України. Власне через ці принципи, як на мене можна побачити, різницю у подальшому розвитку суспільства.

Власне наші школи створюють наше ж майбутнє через 10-15 років. І яким воно буде ми закладаємо зараз через ті принципи якими керуються наші педагоги.

Власне подані нижче принципи, є принципами початкової школи для шведів.

Національного дошкільного навчального плану, який затверджено у 1998 році. Він визначає цілі та принципи дошкільної освіти, серед яких виділяють:

- принцип розвитку дитини відповідно до її потреб;

- принцип забезпечення добробуту дитини;

- принцип розвитку та вивчення дитини у процесі гри. Взагалі, гра як метод навчання й виховання внесена до Національного навчального плану загальноосвітньої школи. Шведські педагоги вважають, що гра допомагає дитині пізнатинавколишній світ, розвиває її уяву, творчі здібності, сприяє розвитку комунікативних здібностей тощо;

- принцип індивідуалізації навчання та виховання;

- принцип колективізму, який передбачає, що соціалізація та розвиток дитини має відбуватися в колективі;

- принцип співпраці дитячих закладів та сім’ї у вихованні дитини. Так, наприклад, у дитячих садках для найменьших дітей передбачено період адаптації, який триває близько двох тижнів, на протязі яких дитина разом із батьками відвідує дитячий заклад, пристосовується до нових умов, а вихователі вивчають її індивідуальні особливості, відповідно до яких уподальшому відбувається процес виховання;

- принцип задоволення спеціальних потреб дітей з різними вадами у розвитку, які мають право на місце у звичайному дошкільному закладі;

- принцип монокультурності.

Тепер погляньмо на принципи української освіти:

У Законі "Про освіту" (ст. 6) закріплені такі основні принципи освіти:
- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
- органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- науковий, світський характер освіти;
- інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти;
- безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Усі заклади системи освіти в Україні у процесі своєї діяльності мають дотримуватися цих принципів і реалізувати їх. 

Власне я хочу звернути увагу на різну спрямованість цих принципів.У шведському варіанті бачимо яскраву спрямованіть на дітей, а українському - це загальне пояснення якою має бути освіта.

Власне вирішили знайти для кращого потрінвння принципи саме дошкільної освіти України . ТОж за статтею 6 закону України  "Про дошкільну освіту" маємо принципи дошкільної освіти:

- доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою - дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
- єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
- наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;
- світський характер дошкільної освіти;
- особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
- демократизація та гуманізація педагогічного процесу; відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

Хто допоможе?

Діти та знущання - телеканали таки піднімають тему насильства над дітьми, і це, як на мене, може змусити замислитися батьків та тих самих представників соціальних служб над власними діями.

Я гадаю потрібно піднімати на загал питання про соціальні служби та їхню жіяльність, бо коли батьки не виконують своїх обов"язків щодо дитини по незнанню чи інших причинах, то їх можна навчити чи допомогти зрозуміти у чому вони не праві, але коли спеціалісти, які мають бути компетентними у справі захисту дитини та допомозі родині, заплющюють очі на проблеми - то це вже не гаразд. Особливо має хвилювати системність та систематичність таких явищ.

Про толерантність

Власне інформацію отримала з фейсбука, і хочу поглянути на питання з іншої точки зору, не з питання хто правий, а хто ні, й хто винен, та чи отримають покарання ті хто це вчинив.
З цим у мене питань виникає мало - винних потрібно покарати, а молодому чоловікові допомогти.
Але все ж У Рівному п’яні міліціонери побили молодого хлопця, бо їм не сподобався його вигляд і я хочу поговорити про Толерантність.
Так, про ту толерантність, яку в деяких колах моїх знайомих називають толерастією і загалом не вважають за потрібне розвивати.

Погляньмо ж на привід до насильства у цьому випадку - це інакшість,  інакшість у одязі та поведінці, яку не змогли прийняти. А не змогли, бо з дитинства їх не навчали та не навчили цьому.

Взяла з вікіпедії визначення, воно досить коректне.

Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Якщо комусь дуже вже шкодить слово толерантність, замініть його на взаємоповагу, повагу до інших. Інакше ми потрапляємо в світ древніх греків, де відомий світ - це іхній поліс, а все що поза ним - вороже. Наш рівень суспільства вже ніби вищий за це.

Колись одна з моїх викладачок університету Шевченка, коли зайшла мова про подолання агресії в колективі, переконувала мне, що завжди залишиться дитина яку будуть "чморити" бо вона не така як всі інші. Я довго не могла погодитися з тим, що нічого не можна з цим зробити, що це закони групової динаміки, але ми можемо навчати дітей(які через 10-15 років стануть нашим суспільством) як жити і спілкуватися без насильства.