МОН запровадило консультативний телефон для кримських студентів

У зв’язку з численними зверненнями громадян, студентів та викладачів вищих навчальних закладів з питань переведення студентів ВНЗ Автономної Республіки Крим Міністерство освіти і науки України запроваджує роботу додаткового консультативного телефону за номером (044) 481-32-36.
Про це повідомили УНІАН у відділі взаємодії з засобами масової інформації Міністерства освіти і науки України.
У МОН також нагадали, що працює консультативний телефон за номером (044) 481-32-11.

Думаю, ця інформація може стати корисною. 

Кілька слів про виховання дітей

Кілька слів проте, чи потрібно виховувати дітей, чи  все ж варто навчитися вибудовувати діалог  з дитиною від Юлії Гіппенрейтер.   

Стаття вийшла ще в грудні місяці, але я думаю, що батькам та вихователям вона буде корисною не залежно від того.

Ось кілька слів від неї, які я вважаю особливо цінними: "Часто під вихованням розуміють "причуханку". Нав'язування своїх смаків, вимог, завдань, планів та мрій: "я її виховую таким, яким вона(дитина) має бути, я знаю, що вона повинна знати, що вона повинна робити". Якщо виховання розуміти саме так, то я до цього ставлюся погано, і підібрала б інше слово: допомога в розвитку. Становлення. Плекання. Карл Роджерс говорив, що дорослого по відношенню до дитини можна порівняти з садівником, який допомагає рослині. Функція садівника - забезпечити водою, направити на рослину світло, удобрити грунт. Тобто, створити умови для розвитку, але не тягнути за верхівку. Якщо ви будете тягти за верхівку і в яку вам потрібно сторону, ви її не виростите." 

Більше можете прочитати в статті.

Психологів Броварського району навчали попереджувати насильство в школі

Тренерки Жіночого консорціуму України провели 5 листопада 2013 року навчання для практичних психологів та соціальних педагогів шкіл. Метою тренінгу було навчитися ефективно організувати роботу психолога в навчальному закладі, аби попередити дитячий суїцид.
Тренінг був проведений позапланово, але на запрошення відділу освіти Броварської районної державної адміністрації як реакція на випадки дитячого суїциду в районі та як елемент профілактичної роботи.
Загалом на тренінгові були присутні 27 осіб, представниці всіх загальноосвітніх шкіл Броварського району Київської області.
Учасниці відзначають, велику цінність такого навчання. Стала в нагоді вправа «Небезпечні предмети» під час виконання її вони змогли навчитися бачити небезпечні для учнів речі та правильно їх інтерпретувати.
Особливу увагу було приділено потребам дітей різного віку, що навчаються в школі. Через розуміння потреб дитини та місця школи в забезпеченні цих потреб, учасниці прийшли до розуміння можливих причин суїцидальної поведінки та тієї профілактичної роботи, що вони можуть проводити.
Тренінг було проведено Жіночим консорціумом України в співпраці з Відділом освіти Броварської РДА за фінансової підтримки Міжнародної громадської організації Save the Children в рамках проекту «Впровадження Конвенції ООН про права дитини в Україні»

Тренінг був дуже цікавий не тільки ля учасників, але й для мене як для організатора.  нам розповіли не тільки про можливості психолога в навчальному закладі, а й про те які вікові особливості потреб дітей до чого призводять. І головне як спираючись на знання потреби дитини в тому чи іншому віці, ефективно комунікувати з нею.

Безпечна школа

Педагоги вважають школу апріорі безпечним для дітей місцем.

За останні кілька років після й під час тренінгів, переглядаючи анкети та спілкуючись з вчителями я тільки підтверджувала цю тезу.  При першому контакті виключна більшість вчителів говорять, що "школа абсолютно безпечна для дитини!" Але чи це дійсно так?

Та як тільки психолог починає розкручувати їх запитаннями чи було вчинене над ними(педагогами) насильство, коли вони були дітьми? Чи чиниться насильство над їхніми дітьми? Чи ображають й чи карають дітей у школі?   То після першої сміливої й правдивої ствердної відповіді, розпочинається хвиля згадок по насильство, про жорстоке поводження в минулому й зараз, для декого  стає відкриттям те, що крик, порівняння, лайка - то теж є насильством. То ж у свідомості починає проскакувати думка - що школа може бути й не зовсім безпечною, або й зовсім небезпечою.

І ось потім ми разом з групою(вчителів, чи то управлінців з освіти) починаємо працювати і думати над тим, що ж кожен з них може зробити для створення таки безпечної школи. Для дітей. 



А Ви вважаєте свою школу, школу для вашиих дітей безпечною?

Кількість дітей в сільських навчальних закладах

Верховна Рада України запланувала розглянути законопроект - 

про внесення змін до Закону України "Про загальну середню освіту" (стосовно мінімальної кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості) (№ 2768 від 09.04.2013)

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» зменшити показник мінімальної наповнюваності класів у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, з п‘яти до трьох осіб. 

Це мусить втримати на плаву  сільські навчальні заклади, які зараз часто закривають через недоукомплектацію, дозволить дітям більш безпечно ходити до школи, ніж якби вони змушені були навчатись в районних центрах, з якими немає постійного сполучення.

Питання можна розглядати і з іншого боку - точки зору економічної доцільності утримання штату педагогів. та поки що  в нашій державній та освітній системі не вирішено питання безпечного доїзду дітей (безперебійного) у сільських районах.

«Попередження насильства між дітьми в навчальних закладах: планування й впровадження профілактичної роботи»

Запрошуємо загальноосвітні навчальні заклади Києва та Київської області до співпраці з Жіночим консорціумом України з метою попередження насильства між дітьми. Співпраця запланована на період з 2013  до 2015 року.

Навчальні заклади часто стикаються з проблемою насильства серед дітей. Ці випадки, вийшовши за межі закладу, знижують його рейтинг, а також довіру до самої системи освіти загалом. Аби змінити це – Жіночий консорціум України пропонує Вам долучитись до проекту, в рамках якого ми допоможемо спланувати діяльність всього закладу та всіх учасників навчально-виховного проекту, аби створити алгоритм реагування на випадки насильства, а також знизити кількість грубих форм виявлення агресії. 

Ми спираємось на трирічний досвід роботи із попередження насильства в 20 пілотних школах, результатом якого стало значне зниження насильства в навчальних закладах, а також на кращі практики шведських партнерів.

В ході цієї роботи Жіночий консорціум України пропонує школі:

- допомогу в проведенні аналізу ситуації в навчальному закладі. Які небезпеки є найбільшими для дітей, а також якими ресурсами володіє школа для вирішення питання насильства.

-  проведення навчання для керівництва та педагогів -  як бачити різні форми насильства серед дітей, як сформувати мінімально травмуючі фактори взаємодії дітей між собою. 

- допомога у розробці методики комплексного планування заходів з попередження насильства, які школа зможе використовувати самостійно.

- допомогу в впровадженні плану роботи школи із попередження насильства, участь в обговореннях з педагогами школи, школярами та представниками батьківських комітетів.

Також ця співпраця допоможе школі розробити діяльність на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року” № 1209, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 03.08.2012 року № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року».

Ми очікуємо від навчальних закладів, що зголосяться брати учать в проекті:

- мотивований педагогічний колектив, який буде брати участь в розробці плану та впровадженню його в навчальному закладі.

- згоду на участь навчального закладу  в роботі проекту протягом  2013 – 2015 років.

- підписання договору про співпрацю із навчальним закладом.

- участь директора навчального закладу в усіх навчальних та організаційних заходах під час проекту.

- згода на участь учнівського колективу  в розробці, втіленні та оцінці плану роботи школи з попередження насильства та захисту дітей від жорстокого поводження.

 Якщо Ви та Ваш навчальний заклад бажаєте взяти участь в конкурсному відборі та стати пілотним навчальним закладом у проекті,  надішліть, будь ласка, до 30 червня 2013 року  короткий лист-мотивацію на адресу:  dendebera.m@wcu-network.org.ua

В рамках  конкурсу  буде відібрано 4 пілотні загальноосвітні навчальні заклади Києва та Київської області, про результати відбору буде повідомлено до 20 серпня 2013 року.  

Обережно, діти!

Обережно, діти! Чому вчителі початкових класів бояться своїх вчителів?!

Саме з такою назвою я знайшла передачу "Піранія", що вийшла чи має вийти на Новому каналі.
Відео дивіться за посиланням ТУТ.

Відео мене зачепило. Відкриваються такі моменти як дитяче насильство, проблема куріння, булінгу та бездоглядності дітей.  І тут можна багато сперечатись із тим  - "Хто винен?", але напевно краще говорити, що ж і як  потрібно змінити і власне міняти це.

Школи експлуатують дітей: жах чи тривала практика?

Директор школи з Бахчисарая експлуатував дітей на виноградниках

- така новина з'явилась на сайті нашого ЖКУ. І власне якщо вчитатись в текст, то відчувається, що школу, як навчальний заклад в системі освіти, не звинувачують у використанні дітей як безкоштовної робочої сили. Але погляньмо ширше - дітей не могли відправити "на роботу" без супроводу педагогів, або принаймні класного керівника.  Відповідно Всі педагоги знали, що навчальний процес був зірваний, це перше, і друге, що діти будуть працювати. Власне обидва ці аспекти є порушенням прав дитини - права на освіту та заборони використання праці дітей.

Хоч я і не є юристом, але відповідальність мав би нести не тільки директор, хоч вона й була б основним винуватцем. Тут вступає в силу звичка, залишена нам з радянського часу - коли колективні господарства підписували договори із школами, на виконання певних робіт, а потім учні отримували винагороду - поїздку в Ленінград, Москву чи інше місто.

Якщо поглянути у минуле років на десять, то ще можна побачити як діти білили дерева та паркани на території шкіл, сіл та містечок. Як садили городи та займались прибиранням території, не зважаючи на зірвані уроки та те, що є робітники, які отримують заробітну плату за цю роботу.

Але ці часи минули. Україна є правовою державою яка підписала й ратифікувала Конвенцію  про права дитини та ряд інших міжнародних документів, які захищають права дітей.

Власне, я стою на такій позиції, що дана ситуація є не прийнятною та директору цієї школи потрібно змінити місце роботи та обмежити можливість використання дітей у власних інтересах..

Принципи швецької та української освіти

Хотіла б представити принципи освіти різних держав - Швеції та України. Власне через ці принципи, як на мене можна побачити, різницю у подальшому розвитку суспільства.

Власне наші школи створюють наше ж майбутнє через 10-15 років. І яким воно буде ми закладаємо зараз через ті принципи якими керуються наші педагоги.

Власне подані нижче принципи, є принципами початкової школи для шведів.

Національного дошкільного навчального плану, який затверджено у 1998 році. Він визначає цілі та принципи дошкільної освіти, серед яких виділяють:

- принцип розвитку дитини відповідно до її потреб;

- принцип забезпечення добробуту дитини;

- принцип розвитку та вивчення дитини у процесі гри. Взагалі, гра як метод навчання й виховання внесена до Національного навчального плану загальноосвітньої школи. Шведські педагоги вважають, що гра допомагає дитині пізнатинавколишній світ, розвиває її уяву, творчі здібності, сприяє розвитку комунікативних здібностей тощо;

- принцип індивідуалізації навчання та виховання;

- принцип колективізму, який передбачає, що соціалізація та розвиток дитини має відбуватися в колективі;

- принцип співпраці дитячих закладів та сім’ї у вихованні дитини. Так, наприклад, у дитячих садках для найменьших дітей передбачено період адаптації, який триває близько двох тижнів, на протязі яких дитина разом із батьками відвідує дитячий заклад, пристосовується до нових умов, а вихователі вивчають її індивідуальні особливості, відповідно до яких уподальшому відбувається процес виховання;

- принцип задоволення спеціальних потреб дітей з різними вадами у розвитку, які мають право на місце у звичайному дошкільному закладі;

- принцип монокультурності.

Тепер погляньмо на принципи української освіти:

У Законі "Про освіту" (ст. 6) закріплені такі основні принципи освіти:
- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
- органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- науковий, світський характер освіти;
- інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти;
- безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Усі заклади системи освіти в Україні у процесі своєї діяльності мають дотримуватися цих принципів і реалізувати їх. 

Власне я хочу звернути увагу на різну спрямованість цих принципів.У шведському варіанті бачимо яскраву спрямованіть на дітей, а українському - це загальне пояснення якою має бути освіта.

Власне вирішили знайти для кращого потрінвння принципи саме дошкільної освіти України . ТОж за статтею 6 закону України  "Про дошкільну освіту" маємо принципи дошкільної освіти:

- доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою - дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
- єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
- наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;
- світський характер дошкільної освіти;
- особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
- демократизація та гуманізація педагогічного процесу; відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

Про толерантність

Власне інформацію отримала з фейсбука, і хочу поглянути на питання з іншої точки зору, не з питання хто правий, а хто ні, й хто винен, та чи отримають покарання ті хто це вчинив.
З цим у мене питань виникає мало - винних потрібно покарати, а молодому чоловікові допомогти.
Але все ж У Рівному п’яні міліціонери побили молодого хлопця, бо їм не сподобався його вигляд і я хочу поговорити про Толерантність.
Так, про ту толерантність, яку в деяких колах моїх знайомих називають толерастією і загалом не вважають за потрібне розвивати.

Погляньмо ж на привід до насильства у цьому випадку - це інакшість,  інакшість у одязі та поведінці, яку не змогли прийняти. А не змогли, бо з дитинства їх не навчали та не навчили цьому.

Взяла з вікіпедії визначення, воно досить коректне.

Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Якщо комусь дуже вже шкодить слово толерантність, замініть його на взаємоповагу, повагу до інших. Інакше ми потрапляємо в світ древніх греків, де відомий світ - це іхній поліс, а все що поза ним - вороже. Наш рівень суспільства вже ніби вищий за це.

Колись одна з моїх викладачок університету Шевченка, коли зайшла мова про подолання агресії в колективі, переконувала мне, що завжди залишиться дитина яку будуть "чморити" бо вона не така як всі інші. Я довго не могла погодитися з тим, що нічого не можна з цим зробити, що це закони групової динаміки, але ми можемо навчати дітей(які через 10-15 років стануть нашим суспільством) як жити і спілкуватися без насильства.

Виховання

Повернулася із презентації проекту по просуванню жінок в політику, чудова скажу Вам була пресс-конференція, але мене зачепило одне запитань журналісток. Дослівно не передам, але суть була такою, що якщо жінка піде в політику, то чи не сяде чоловік їй на шию, як такій, що заробляє і може більше. І Як бути жінці-політику із можливістю бути підвергнутою домашньому насильтву, адже є дані, що 70% жінок в Україні піддавались насильству.

Власне мене здивувало запитання - як так, якщо жінка сильна то при ній має бути слабкий чоловік, на це натякала журналістка? Адже є багато інших можливих сценаріїв, коли подружжя співпрацює, доповнює сильні сторони одне-одного. Тоді нема місця домашньому насильству та негараздам в родині.

Але щоб це було дійсно так, то до цього потрібно готувати і виховувати змалечку. Виховувати взаємоповагу та вміння підтримати, сприйняття іншого не як відображення себе, а як самостійної особистості, власне робити все те, що не робить нині наша система( і система освіти зокрема).

Звідки починається домашнє насильство? Чи не починається воно зі школи, коли непорозуміння вирішуються кулаками чи бойкотом? Чи не є воно наслідком того, що деяку батьки віддають дитину в школу зі словами: "Я привела його/її вам, а ви виховуйте!" ?

Шкідливо говорити дітям.

Так, це  позичений у вконтакта матеріал (якщо Ви знаєте автора, напишіть в коментарях, аби можна було послатись. Дякую), але я вважаю, що  така інформація дуже порібна для батьків.  Часто, можу сказати це про себе, неусвідомлено говориш щось іншому і,  тільки через деякий час, бачиш результати своїх слів. НАпревеликий жаль ці результати невтішні. Тому, ось ті кілька фраз які не варто гворити звертаючись до дітей, якщо ви не прагнете нашкодити.

1. У тебе нічого не виходить - дай зроблю я!

Психологи стверджують, що ця фраза травмує малюка і заздалегідь програмує на невдачу. Він відчуває себе дурним і незграбним та в майбутньому боятиметься виявляти ініціативу, думаючи, що мама знову буде кричати.

2. Візьми, тільки заспокойся!

Деяким батькам важко витримати багатогодинне тужливе "ну будь ласка, ну дай». Але, погодившись дати малюкові те, що він просить, батьки, самі того не бажаючи, дають зрозуміти: ниттям і домовленостями можна домогтися всього, і мамине «ні» не варто сприймати серйозно.

3. Хлопчики (дівчатка) так себе не ведуть!

Постійно повторюючи це, батьки навіюють дитині певні стереотипи. І в дорослому житті,хлопчик що, вже виріс, буде сприймати власну емоційність як щось негідне, а дівчинка - відчувати комплекси з приводу «нежіночої» професії або недостатньо прибраної квартири і т.п.

4. Не переймайся через дурниці!Можливо, для малюка це не дурниця! Згадайте себе в дитинстві! Так, дитина може засмутитися, що їй не дали машинку або будинок з кубиків розсипався. Адже в дитячому маленькому світі саме машинка і будиночок - найважливіше! Демонструючи зневагу до проблем дитини, ви ризикуєте втратити її довіру і надалі не матимете можливості дізнатися про іншї проблеми свого малюка.

5. Ще раз таке побачу - ти в мене отримаєш! Як показала практика, далі погроз справа не доходить. Ні мама, ні тато не здійснять покарання, а дитина буде тільки наляканою. Не варто так різко говорити з малюком! Це ж ваша дитина! Якщо ви зірвалися, краще вибачитися. Аадже дитина ображається, відчуваючи себе абсолютно без прав. І замість того, щоб «перестати» починає протестувати - малюки плачуть і вередують, підлітки мовчки йдуть й замикаються в собі.
Подібнї фрази у дітей викликають лише образу і здивування. Не лякайте свою крихіту. Дитина має точно знати, чого варто очікувати в тому чи іншому випадку. А раптові зриви батьків ні до чого доброго не приведуть.

6. Ні, це ми не купимо - грошей немає (дорого)!Важко пояснити дитині, чому не варто купувати все підряд. Але виходить, якщо у мами чи тата будуть гроші - можна купити в магазині все! Малюк саме так розуміє цю фразу. Чи не краще сказати, мамї і тату: «така іграшка у тебе вже є», «шоколаду багато шкідливо». Так, пояснювати завжди важко! Але дитина повинна розуміти, чому батьки їй це не купують.

7. У всіх діти як діти, а ти ...

... Господня кара, незграба, тюхтій і т.п. Не треба подібні ярлики «вішати» на дітей! Це знижує самооцінку, і дитина дійсно починає їм відповідати.

Тренінг в Миколаєві: колеги поширюють досвід

Можна привітати колег зі Миколаєва, які проходили навчання на тренінгові для тренерів в Запоріжжі влітку та восени минулого року. Вони вже розпочали проводити власні тренінги. Ось новина - 20 – 21 лютого 2013 року на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся навчальний тренінг «Попередження насильства над дітьми в навчальному закладі» для працівників психологічної служби Миколаївської області.

Учасники й учасниці з Миколаєва отримали сертифікати про участь.

Для мене це дуже втішно, адже робота яку я організовувала і проводила протягом 2012 року не стала марною, а пустила коріння в регіонах.

Щасти тренеркам та тренерам у нашій спільній справі - попередженні  насильства над дітьми та захисті дітей від жорстокого поводження!

Дитячі мрії, й чому так?

Сьогодні надіслали мені відео із цікавою назвою "Вся правда про жінок".   Приватне відео про те, яке майбутнє собі на мріяла дитина, яке хтось виклав в YouTube. Першою моєю  реакцією був шок, далі здивування, наскільки невисокою є потреби дитини і плани її на майбутнє.  Чоловік "з кубиками" і щоб "багатий був" та дарував парфуми. Гроші дівчинці потрібні на "Манікюр-педикюр" та парфуми.  Дівчинка готується в майбутньому тільки до задоволення власних потреб.

Коментарі до тексту це окреме питання, ту вже піднімається і питання батьківської відповідальності, і виховання, і системи цінностей дитини, і споживацького суспільства. Так, багато з них праві. дівчинка достатньо обмежено розповіла про свої плани на майбутнє, та й цінними для неї є груди та дупа 4 розміру й можливість змінити чоловіка якщо той не багато зароблятиме та не буде до неї "добрим"("уті-путі, моя киця").

Добре, а тепер проаналізуймо, що ми-дорослі зробили щоб  виховати її інакшою?

На часі

Читаю про скандал в Дінпропетровську, коли вчителька била дитину зі свого ж класу, і розумію, що наш проект із Організації роботи із попередження насильства в навчальних закладах дуже є доречним. От тільки його портібно розширювати, аби кожен вчитель пройшовши курс тренінгів  зрозумів, що насильство над дитиною є неприйнятним. Власне, будь-яке насильство! не тільки фізичне як в цьому випадку, але й психологічне. Воно шкодить розвикткові дитини й загалом суспільству.

Навіть якщо вчителька просто кричала на дівчинку чи невипускала її, то це вже є нехтування потребами дитини  і  фактами насильства.

Скільки б не говорил про те, що при прийнятті на роботу не потрібно брати додаткових відомостей, але як на мене то ті педагоги й вихователі, що мають постійний доступ до дітей мусять підтверджувати свою кваліфікацію та психологічну готовність до такої праці. 

Важливість істинної освіти

    Дуже порадувало, що міністр освіти Німеччини подала у відставку через знайдений плагіат у її науковій роботі, роботі що була написана та захищена 30 років тому. Тобто саме через поширений ЗМІ прецедент у Європейській політичній практиці, що на чужому розумі й досягненнях не можна будувати своєї кар"єри.

    Важливість цього як на мене наоціненна, особливо на фоні загальноукраїнської тенденції до списування та використання джерел з інтеренету, до якого діти привчаються ще з шкільних років.

    Власне можу сказати, ще з власного досвіду навчання, що педагогів які забороняли списувати і забирали шпаргалки на конторольних роботах чи екзаменах вважали "жахливими" і "занадто суворими", в той час як мені відомо про європейську і американську практику виводити з екзамену тих, кого зловили на списуванні і анулювати їхні роботи.

    І це, на моє переконання, правильно.

    Погляньте, що дозволяючи дітям отримувати незаслужені, незароблені оцінки(дитина ж хоче 5(чи 12) педагоги привчають їх до можливості крадіжки( з думкою - "ну я ж цього хочу"), підкупу("якщо я цього хочу, а він може мені допомогти за невелику сумму"). Також  при цьому дитина, а в подальшому громадянин не навчається здобувати ресурси і задовольняти потреби власними силою, працею та розумом.

Проект "Відкритий світ"

Прочитала цікаву інформацію, що розпочинається новий проект із розширення мультимедійного простору на навчальні заклади в Україні. Планується надати в 50 шкіл електронні посібники та викласти на сайти електронні версії підручників.

Цікава ідея. І в теоретичному вимірі дуже корисна, але..

Але передбачаю, що проект стикнеться із труднощами. Адже по перше техніка ламається, а ремонт та заміна може бути не передбачена проектом, по друге цікаво на скільки  Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України прорахувало можливості всіх інших батьків забезпечити своїх дітей при успіху проекта та поширення його на всі їнші школи.