пʼятниця, 15 лютого 2013 р.

На часі

Читаю про скандал в Дінпропетровську, коли вчителька била дитину зі свого ж класу, і розумію, що наш проект із Організації роботи із попередження насильства в навчальних закладах дуже є доречним. От тільки його портібно розширювати, аби кожен вчитель пройшовши курс тренінгів  зрозумів, що насильство над дитиною є неприйнятним. Власне, будь-яке насильство! не тільки фізичне як в цьому випадку, але й психологічне. Воно шкодить розвикткові дитини й загалом суспільству.

Навіть якщо вчителька просто кричала на дівчинку чи невипускала її, то це вже є нехтування потребами дитини  і  фактами насильства.

Скільки б не говорил про те, що при прийнятті на роботу не потрібно брати додаткових відомостей, але як на мене то ті педагоги й вихователі, що мають постійний доступ до дітей мусять підтверджувати свою кваліфікацію та психологічну готовність до такої праці. 

2 коментарі:

  1. Яким чином Ви бачите підтвердження педагогів та вихователів власної психологічної готовності до праці з дітьми?

    ВідповістиВидалити
  2. Щиро кажучи не думала спершу над цим питанням.
    Наразі у нас немає достатньо ефективних методів, але їх можна розробити. Почати можна приміром із оцінювання дітьми психологічного клімату в класі чи під час уроку.
    Потім - системою щорічного незалежного оцінювання знань учнів всіх класів. Воно визначило б істинний рівень знань учнів та рівня викладання не в кінці шкільного навчання дитини, коли не можна вже нічого виправити, а кожного року. У поєднанні із забороною списування це має бути ефективно.

    Звісно потрібно залучати до педагогічної роботи охочих і професійних педагогів, і залучати не тільки фінансово, але й престижністю професії, чого наразі я не бачу.

    ВідповістиВидалити