Жіночий консорціум України навчає педагогів Київщини та Житомирщини попереджувати насильство над дітьми

        Більше 80 педагогів з чотирьох пілотних навчальних закладів Києва, Київської області та Житомира взяли участь в тренінгах з курсу попередження насильства, що проводять тренерки Жіночого консорціуму України.
         Протягом квітня та травня учасниці вже дізнатися про потреби дітей та дорослих , вплив незадоволених потреб на поведінку дитини , а також, як напрацювання соціальних навичок, може допомогти зменшити агресію в дитячому середовищі.
         Координаторка програм з попередження насильства ЖКУ Марія Дендебера розповідає: «Надалі, в червні місяці, нами заплановані заняття з педагогами на тему «Успішна комунікація, як засіб профілактики насильства в дитячому середовищі».
Євгенія Дубровська, тренерка Жіночого консорціуму, зауважила: «Тренерам та організаторам дуже приємно, що в процесі роботи педагоги пілотних шкіл стали більш відкритими й зорієнтованими на використання власних ресурсів школи в роботі з попередження насильства між дітьми».
        Серія тренінгів для педагогів пілотних шкіл буде продовжена в новому 2014-2015 навчальному році.
         Тренінги проводяться Всеукраїнською громадською організацією «Жіночий консорціум України» в рамках проекту «Впровадження Конвенції ООН про права дитини в Україні», який здійснюється за фінансової підтримки міжнародної громадської організації Save the Children International та Шведського агентства з питань міжнародного розвитку (SIDA).

У річницю Конвенції ООН про права дитини Жіночий консорціум привертає увагу до насильства в жорстоких словах

         20 листопада світ відзначає 24-річчя Конвенції ООН про права дитини, яка закріпила найважливіші права дитини, зокрема право на здоров’я, освіту, захист від насильства, бути почутою, тощо.
         Разом з тим, світ досі залишається не дружнім до дитини, зокрема діти продовжують зазнавати насильства, зокрема і у формі образ.
Саме тому, Жіночий консорціум України спільно з дітьми та дорослими провів Акцію «Стоп жорстокості слів».
             «Передумовою жорстокості часто стає неувага до так званих «малих форм» насильства – образ, наклеювання ярликів, використання прізвиськ. За нашими даними*, саме з цими видами насильства найбільше стикаються діти шкільного віку», - вважає Марія Алексєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
             У акції взяли участь дорослі та діти, школи і навіть дитячий садок створивши афіші до акції. Афіші розповсюджували та поширювались за допомогою інтернету, а деякі з них будуть представлені 24 листопада в Парижі у фотовиставці до Дня молитви та дії, присвяченої дітям та організованої БІСЕ («Міжнародним католицьким бюро дитини»).

 

«Боротьба з насильством об’єднує людей, так само як творчість. Тому ми з радістю підхопили міжнародну ініціативу БІСЕ, щодо проведення даної кампанії в Україні – Актуальність проблеми підкреслюють надіслані малюнки. На жаль з насильством та жорстокістю стикаються різні діти, навіть зовсім маленькі. Тому не дивно, що на цю ініціативу підхопили навіть у дитячому садку.» - зазначає Марічка Дендебера, координатор програми попередження насильства щодо дітей
«Ми радіємо кількості створених робіт. Зусилля та час витрачені дітьми та дорослими на участь у акції, змінюють наш світ, будуючи новий – без насильства. Адже зміни починають з конкретної людини.» - говорить Оксана Москаленко, координатор програми захисту прав дитини
Довідково:
Організатором акції в Україні є Жіночий консорціум України за підтримки Save the Children International, який підхопив міжнародну ініціативу БІСЕ («Міжнародне католицьке бюро дитини»)
Гасло акції «Я приймаю інших та їхні відмінності! Я не насміхаюся! Я не зневажаю!»
Надіслані афіші доступні на:
— сайті Жіночого консорціуму України http://wcu-network.org.ua/ua/about/gallery/Kampanja_%C2%ABStop_ZHorstokost_Slv%C2%BB_Plakati_ta_afsh
— Facebook — https://www.facebook.com/groups/stop.violence.of.words
— Вконтакті — http://vk.com/stop_violence_of_words.
* Насильство в школі: аналіз проблеми та допомога, якої потребують вчителі. Є. Дубровська, М. Ясеновська. – Київ: Жіночий консорціум України, 2008. - http://www.wcu-network.org.ua/ua/defence-rights/publications/nasilstvo_v_shkoli_analiz_problemi_ta_dopomoga_yakoyi_potrebuyut_diti_ta

життєві навички для педагогів

Завершився курс, вивчення життєвих навиків та методики використання та викладання Життєвих навиків школярам, для педагогів.  Протягом більше шести місяців вчителі, психологи та соціальні педагоги різних шкіл пілотних областей вивчали можливості цієї методики. 

Вивчення життевих навиків - методика. що спрямована на опанування дітьми різних соціальних навичок, для полегшення їхнього навчання, спілкування та соціалізації. В рамках курсу розглядалися теми - самопрезентації та самопізнання, емоцій та вміння їх розпізнавати, конфлікти та способи їх вирішення, творче прийняття рішень, міжособистісні стосунки, права та обов'язки які мають діти. 

Спеціалісти 30 шкіл розглянули методику життєвих навичок та будуть в подальшому використовувати цю методику в своїй роботі. Загалом це 294 педагогів. 

Жіночий консорціум України дуже вдячний всім партнерським організаціям, що взяли участь в проекті. Це: 

- Вінницька організація "Пані Всесвіт"( вони провели ще багато додаткових волонтерських тренінгів для спеціалістів, представників адміністації освіти у Вінницькій області) 

- Волинській організації "Відкрите суспільство" 

- Черкаській молодіжній організації "Молоджа Черкащина"( тренерка знайшла чудовий варіант поєднання арт-методики  та методики життєвий навичок) 

-  Правозахисному центру "Поступ" 

- Дитячій екологічній громадській організації "Флора" (огранізація постійно працює з дітьми і використовуватиме методику особливо активно) 

- Первомайському Жіночому інформаційно-консультаційному центру "Ольвія"

- Волинській обласній громадській організації "Гендерний центр"( вони отримали вихід на педагогічний коледж, в якому навчаються майбутні педагоги, і познайомили їх з методикою життєвих навичок)

Особливо я особисто, та й за програму попередження насильства над дітьми, вдячна Міжнародному Католицькому Бюро Дитини(БІСЕ) за надану можливість участі в проекті -
«Право на висловлення своєї думки: профілактика насильства, зокрема сексуального, і просування в СНД судово-психологічних процедур, «дружніх» до дитини» саме в рамках якого ми отримали інформацію про методику життєвих навичок, змогли її опанувати та використовувати для роботи й покращення становища дітей в Україні. 

Ми працюємо попереджуючи насильство. Проводимо тренінги та навчання. Це крапля в морі. В морі насильства, повідомлень про насильство, закликів до насильства, що оточує нас з усіх сторін. Нас і наших дітей, батьків і майбутне нашої держави. Діти захищаются ж як можуть, тікають в ілюзорні світи чи самі стають насильниками. 

Можливо, можливо якщо зменшити тиск насильства на діток щодня, це допоможе їм вживатись в реальний світ. Та це може бути добре рішенням  керівництва великих медіа компаній, або ж теж рішення, але під тиском суспільства, яке розуміє всою відповідальність і несе її за своє майбутнє.

Позитивне виховання (частина 1)

Що це таке та як цього досягти? 

      Позитивне виховання - це таке виховання, коли ви навчаючи дитину  та спрямовуючи її, водночас поважаєте права дитини на різносторонній розвиток та захист від насильства, також позитивне виховання передбачає, що дорослий бере участь в навчанні.  Основою позитивного виховання є основні принципи прав дитини та знання про етапи розвитку й варіанти виховання дитини.

      Позитивне виховання це не обмеження  й покарання дитини, коли ви її виховуєте. Цей процес передбачає довгострокові рішення, спрямовані на перспективу, які  розвивають в дитині самодисципліу  й  життєві вміння . Таке виховання містить в собі емпатію, самоповагу, ненасильницьку поведінку та повагу до прав інших людей.

 

       Що ж входить в поняття позитивне виховання?

      Позитивне виховання включає в себе чотири компоненти:
1) Довгострокові цілі при вихованні дитини:
2) Тепло, затишок та піклува́ння;
3) Сприйняття дитячого мислення та почуттів;
4) Вирішення проблем.

1.  Довгострокові цілі при вихованні дитини.

Кожного дня батьки намагаються досягти певник короткострокових цілей - дитина мусить швидко вдягнути чоботи, заграз же зійти з дороги, піти в свою кімнату, негайно перезтати пиби свою сестру. Короткострокові, миттєві ситуації часом відбуваються під впливом емоцій, стресу чи обурення, або безпорадності, що може пояснюватись, що батьки самі б"ють дитину чи кричать.

Нажаль, ситуативні реакції ненавчають дітей того, що батьки власне хочуть їх навчити, що було б корисно для їхнього подальшого життя. Більшість батьків прагнуть виховати своїх дітей так, аби ті вміли вирішувати проблеми і бути комунікабельними. Вони бажають мати міцні стосунки з дітьми. Бажають щоб їхні діти були впевнені у собі, мотивовані, відповідальні, щоб їм не було властиве вирішувати ситуації насильтвом. Крики та биття гальмують досягнення цих завдань.

Власне для таких батьків і важливо ставити довгострокові цілі й завдання при вихованні дітей. А вже потім  змінювати методи вирішення короткострокових проблем залежно від загальної і головної цілі(завдання). потрібно вчитися справлятись із стресом дитини, з повагою ставитися до до спілкування з нею та вирішувати конфлікти ненасильницьким шляхом.

2. Тепло, затишок та піклування(підтримка)

Якщо ми знаємо в який бік маємо рухатися, можна використовувати дві допоміжні можливості. Перша  це - тепло, душевне тепло, або ще можна назвати це затишком. Дорослі мотивують старатись вчитися на власних помилках  і наступного разу краще відчувати оточуючих. Діти ж краще вчаться тоді, коли відчувають себе захищеними, а також коли їх люблять, поважають, розуміють та довіряють їм.

Якщо діти бояться тих, від кого вони залежать, тоді вони стають менш чесними, менше впевненими в собі та менш мотивованими й старанними.  Дехто з них стає агресивним та впертим, інші - тривожними й депресивними. Однак тепле ставлення до дитини забезпечить їй впевненість, навіть якщо вона помилятиметься. Мотивація  дитини зростатиме, якщо вона довірятиме своїм батькам. Водночас вона навчатиметься емпатії та повазі до почуттів інших.
Тож затишок вдома - це основа для виконання довгострокових цілей та завданнь.

Друга допоміжна можливість - це піклування. Безумовно, дорослим краще те легше навчатись якщо доступна необхідна інформація та якщо хтось спокійно говорить з ними про помилки та показує як наступного разу вигідніше вчинити. Також і діти вчаться краще тоді, коли мають всю потрібну інформацію, якщо їм допомогти знайти конструктивний спосіб для досягнення цілі, і якщо вони розуміють міркування, на яких грунтується встановлені правила.

Якщо ж дорослі, батьки чи інші значимі люди, встановлюють для дітей правила, які самі ж не виконують, або сподіваючись, що діти зуміють самі розібратися з питанням, карають їх за вчинені помилки, тоді вони почуваються тривожно й збиваються з пантелику. Коли ж після вчиненої помилки батьки ображають дітей, то вони більше не насміляться спробувати щось робити ще раз. Але можна показувати дітям власним прикладом, чого саме ми від них хочемо, яких дій, й тоді діти матимуть правильну інформацію для прийняття рішень в майбутньому, в них з'явиться впевненість у власних силах, компетентність та самостійність.

Саме батьки дають дитині позитивний приклад й є наставниками, що пояснюють основні правила, долучають їх до створення цих правил, вислуховують їхню позицію.

Далі буде

Принципи швецької та української освіти

Хотіла б представити принципи освіти різних держав - Швеції та України. Власне через ці принципи, як на мене можна побачити, різницю у подальшому розвитку суспільства.

Власне наші школи створюють наше ж майбутнє через 10-15 років. І яким воно буде ми закладаємо зараз через ті принципи якими керуються наші педагоги.

Власне подані нижче принципи, є принципами початкової школи для шведів.

Національного дошкільного навчального плану, який затверджено у 1998 році. Він визначає цілі та принципи дошкільної освіти, серед яких виділяють:

- принцип розвитку дитини відповідно до її потреб;

- принцип забезпечення добробуту дитини;

- принцип розвитку та вивчення дитини у процесі гри. Взагалі, гра як метод навчання й виховання внесена до Національного навчального плану загальноосвітньої школи. Шведські педагоги вважають, що гра допомагає дитині пізнатинавколишній світ, розвиває її уяву, творчі здібності, сприяє розвитку комунікативних здібностей тощо;

- принцип індивідуалізації навчання та виховання;

- принцип колективізму, який передбачає, що соціалізація та розвиток дитини має відбуватися в колективі;

- принцип співпраці дитячих закладів та сім’ї у вихованні дитини. Так, наприклад, у дитячих садках для найменьших дітей передбачено період адаптації, який триває близько двох тижнів, на протязі яких дитина разом із батьками відвідує дитячий заклад, пристосовується до нових умов, а вихователі вивчають її індивідуальні особливості, відповідно до яких уподальшому відбувається процес виховання;

- принцип задоволення спеціальних потреб дітей з різними вадами у розвитку, які мають право на місце у звичайному дошкільному закладі;

- принцип монокультурності.

Тепер погляньмо на принципи української освіти:

У Законі "Про освіту" (ст. 6) закріплені такі основні принципи освіти:
- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
- органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- науковий, світський характер освіти;
- інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти;
- безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Усі заклади системи освіти в Україні у процесі своєї діяльності мають дотримуватися цих принципів і реалізувати їх. 

Власне я хочу звернути увагу на різну спрямованість цих принципів.У шведському варіанті бачимо яскраву спрямованіть на дітей, а українському - це загальне пояснення якою має бути освіта.

Власне вирішили знайти для кращого потрінвння принципи саме дошкільної освіти України . ТОж за статтею 6 закону України  "Про дошкільну освіту" маємо принципи дошкільної освіти:

- доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою - дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
- єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
- наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;
- світський характер дошкільної освіти;
- особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
- демократизація та гуманізація педагогічного процесу; відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

Хто допоможе?

Діти та знущання - телеканали таки піднімають тему насильства над дітьми, і це, як на мене, може змусити замислитися батьків та тих самих представників соціальних служб над власними діями.

Я гадаю потрібно піднімати на загал питання про соціальні служби та їхню жіяльність, бо коли батьки не виконують своїх обов"язків щодо дитини по незнанню чи інших причинах, то їх можна навчити чи допомогти зрозуміти у чому вони не праві, але коли спеціалісти, які мають бути компетентними у справі захисту дитини та допомозі родині, заплющюють очі на проблеми - то це вже не гаразд. Особливо має хвилювати системність та систематичність таких явищ.

Шкідливо говорити дітям.

Так, це  позичений у вконтакта матеріал (якщо Ви знаєте автора, напишіть в коментарях, аби можна було послатись. Дякую), але я вважаю, що  така інформація дуже порібна для батьків.  Часто, можу сказати це про себе, неусвідомлено говориш щось іншому і,  тільки через деякий час, бачиш результати своїх слів. НАпревеликий жаль ці результати невтішні. Тому, ось ті кілька фраз які не варто гворити звертаючись до дітей, якщо ви не прагнете нашкодити.

1. У тебе нічого не виходить - дай зроблю я!

Психологи стверджують, що ця фраза травмує малюка і заздалегідь програмує на невдачу. Він відчуває себе дурним і незграбним та в майбутньому боятиметься виявляти ініціативу, думаючи, що мама знову буде кричати.

2. Візьми, тільки заспокойся!

Деяким батькам важко витримати багатогодинне тужливе "ну будь ласка, ну дай». Але, погодившись дати малюкові те, що він просить, батьки, самі того не бажаючи, дають зрозуміти: ниттям і домовленостями можна домогтися всього, і мамине «ні» не варто сприймати серйозно.

3. Хлопчики (дівчатка) так себе не ведуть!

Постійно повторюючи це, батьки навіюють дитині певні стереотипи. І в дорослому житті,хлопчик що, вже виріс, буде сприймати власну емоційність як щось негідне, а дівчинка - відчувати комплекси з приводу «нежіночої» професії або недостатньо прибраної квартири і т.п.

4. Не переймайся через дурниці!Можливо, для малюка це не дурниця! Згадайте себе в дитинстві! Так, дитина може засмутитися, що їй не дали машинку або будинок з кубиків розсипався. Адже в дитячому маленькому світі саме машинка і будиночок - найважливіше! Демонструючи зневагу до проблем дитини, ви ризикуєте втратити її довіру і надалі не матимете можливості дізнатися про іншї проблеми свого малюка.

5. Ще раз таке побачу - ти в мене отримаєш! Як показала практика, далі погроз справа не доходить. Ні мама, ні тато не здійснять покарання, а дитина буде тільки наляканою. Не варто так різко говорити з малюком! Це ж ваша дитина! Якщо ви зірвалися, краще вибачитися. Аадже дитина ображається, відчуваючи себе абсолютно без прав. І замість того, щоб «перестати» починає протестувати - малюки плачуть і вередують, підлітки мовчки йдуть й замикаються в собі.
Подібнї фрази у дітей викликають лише образу і здивування. Не лякайте свою крихіту. Дитина має точно знати, чого варто очікувати в тому чи іншому випадку. А раптові зриви батьків ні до чого доброго не приведуть.

6. Ні, це ми не купимо - грошей немає (дорого)!Важко пояснити дитині, чому не варто купувати все підряд. Але виходить, якщо у мами чи тата будуть гроші - можна купити в магазині все! Малюк саме так розуміє цю фразу. Чи не краще сказати, мамї і тату: «така іграшка у тебе вже є», «шоколаду багато шкідливо». Так, пояснювати завжди важко! Але дитина повинна розуміти, чому батьки їй це не купують.

7. У всіх діти як діти, а ти ...

... Господня кара, незграба, тюхтій і т.п. Не треба подібні ярлики «вішати» на дітей! Це знижує самооцінку, і дитина дійсно починає їм відповідати.

Тренінг в Миколаєві: колеги поширюють досвід

Можна привітати колег зі Миколаєва, які проходили навчання на тренінгові для тренерів в Запоріжжі влітку та восени минулого року. Вони вже розпочали проводити власні тренінги. Ось новина - 20 – 21 лютого 2013 року на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся навчальний тренінг «Попередження насильства над дітьми в навчальному закладі» для працівників психологічної служби Миколаївської області.

Учасники й учасниці з Миколаєва отримали сертифікати про участь.

Для мене це дуже втішно, адже робота яку я організовувала і проводила протягом 2012 року не стала марною, а пустила коріння в регіонах.

Щасти тренеркам та тренерам у нашій спільній справі - попередженні  насильства над дітьми та захисті дітей від жорстокого поводження!

Результати діяльності проекту «Попередження насильства в школі» та аналіз змін