Школа виховує?

Нещодавно прочитала інформаційне повідомлення, про те як заступник директора однієї зі шкіл України боролась за дисципліну. Задавалося б мета достойна, але методи..  Методи Ви можете прочитати власне в статті "Школярів фотографують та вивішують на дошку ганьби: методи виховання у школі під Києвом."  

Я ж бачу в діях цієї вчительки  порушення прав дітей та насильство над ними. До речі як над тими, кого фотографували, так і над тими, хто знімав на камеру. 

Деякі відповіді на запитання: " А як інакше?" можете почитати у статті: "Бюрократизм і місія школи: проблема несумісності" Володимира Бєлого

"Дорослі сподіваються, що школа обов’язково повинна сформувати слухняну дитину. Чому надії на школу, а не на сімейний чи загальносуспільний уклад? Адже ніхто ж не навчає дитину розмовляти, ходити, їсти, мити руки, одягатись тощо у спеціальних закладах. Чому дорослі не подумають навпаки: «Треба своїм прикладом привчати дитину бути дисциплінованою та відповідальною, щоб її радо сприймала школа»? Адже є багато таких потрібних, але складних наукових речей, яких вдома не навчиш. Відповідь відома — у дорослих слухняність не є чеснотою. Дорослі не збираються жити, як слухняні овечки. Лише за непереборних обставин вдягається «овеча шкура», а так — чим більший вітер вольності, тим більші ми герої. У сімейному колі діти щовечора чують, якими сьогодні бунтарями були на роботі / в магазині / у транспорті / тощо їхні батьки. ККД спонукання школярів до слухняності є настільки низьким, що нічого спільного з суспільною місією школи не має. Не на те ми витрачаємо сили та гроші. Справжня вихованість дитини та дорослого не зі слухняності виростає" - з тієї ж статті. Власне це і є, я на мене,  відповіддю на запитання: "Чому ж наші діти такі?"

ЖКУ взяв участь в круглому столі з питання впливу суспільних конфліктів на психіку та поведінку дітей

Представниця Жіночого консорціуму України Олена Соловйова взяла участь в круглому столі «Відлуння суспільних конфліктів у психіці та поведінці дітей» 11 лютого 2014 в Міністерстві освіти і науки.

Разом із представниками та представницями громадських організацій, навчальних закладів та МВС обговорювали питання ролі та захисту дітей в контексті подій Майдану та революції, ситуацію із зростанням кількості випадків насильства над дітьми й між дітьми, проблему суїциду.

Олена Соловйова зауважила: «Ми не можемо замовчувати інформацію про події. Тож важливо давати дітям інформацію, але враховуючи їх вік і рівень розуміння. Дорослі мають намагатися відповідати на запитання дітей, бути уважними до них. Коли у суспільстві максимально підвищена тривожність, потрібно піклуватися про себе і про свою дитину, робити разом, те що приносить задоволення. Коли ж ви маєте дітей підліткового віку, то варто їх запрошувати до роздумів про хід подій, про те - як вони їх бачать, що хвилює дітей у зв'язку з подіями».

Говорили також про напрацьовані профілактичні програми з попередження та запобігання насильству. Зокрема було презентовано програму з «Організації роботи з розв'язання проблеми насильства в школі» напрацьовану Жіночим консорціумом України

  Вважаю, що подібні заходи потрібні, адже діти(до 18 років) вже беруть участь в громадській і суспільній діяльності, при чому як з одного боку, так і з іншого. завдання ж дорослих забезпечити їхню безпеку.

У річницю Конвенції ООН про права дитини Жіночий консорціум привертає увагу до насильства в жорстоких словах

         20 листопада світ відзначає 24-річчя Конвенції ООН про права дитини, яка закріпила найважливіші права дитини, зокрема право на здоров’я, освіту, захист від насильства, бути почутою, тощо.
         Разом з тим, світ досі залишається не дружнім до дитини, зокрема діти продовжують зазнавати насильства, зокрема і у формі образ.
Саме тому, Жіночий консорціум України спільно з дітьми та дорослими провів Акцію «Стоп жорстокості слів».
             «Передумовою жорстокості часто стає неувага до так званих «малих форм» насильства – образ, наклеювання ярликів, використання прізвиськ. За нашими даними*, саме з цими видами насильства найбільше стикаються діти шкільного віку», - вважає Марія Алексєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
             У акції взяли участь дорослі та діти, школи і навіть дитячий садок створивши афіші до акції. Афіші розповсюджували та поширювались за допомогою інтернету, а деякі з них будуть представлені 24 листопада в Парижі у фотовиставці до Дня молитви та дії, присвяченої дітям та організованої БІСЕ («Міжнародним католицьким бюро дитини»).

 

«Боротьба з насильством об’єднує людей, так само як творчість. Тому ми з радістю підхопили міжнародну ініціативу БІСЕ, щодо проведення даної кампанії в Україні – Актуальність проблеми підкреслюють надіслані малюнки. На жаль з насильством та жорстокістю стикаються різні діти, навіть зовсім маленькі. Тому не дивно, що на цю ініціативу підхопили навіть у дитячому садку.» - зазначає Марічка Дендебера, координатор програми попередження насильства щодо дітей
«Ми радіємо кількості створених робіт. Зусилля та час витрачені дітьми та дорослими на участь у акції, змінюють наш світ, будуючи новий – без насильства. Адже зміни починають з конкретної людини.» - говорить Оксана Москаленко, координатор програми захисту прав дитини
Довідково:
Організатором акції в Україні є Жіночий консорціум України за підтримки Save the Children International, який підхопив міжнародну ініціативу БІСЕ («Міжнародне католицьке бюро дитини»)
Гасло акції «Я приймаю інших та їхні відмінності! Я не насміхаюся! Я не зневажаю!»
Надіслані афіші доступні на:
— сайті Жіночого консорціуму України http://wcu-network.org.ua/ua/about/gallery/Kampanja_%C2%ABStop_ZHorstokost_Slv%C2%BB_Plakati_ta_afsh
— Facebook — https://www.facebook.com/groups/stop.violence.of.words
— Вконтакті — http://vk.com/stop_violence_of_words.
* Насильство в школі: аналіз проблеми та допомога, якої потребують вчителі. Є. Дубровська, М. Ясеновська. – Київ: Жіночий консорціум України, 2008. - http://www.wcu-network.org.ua/ua/defence-rights/publications/nasilstvo_v_shkoli_analiz_problemi_ta_dopomoga_yakoyi_potrebuyut_diti_ta

Соціальний ролик про те, як матері можуть бути найлютішими ворогами своїм дітям

До кампанії Стоп жорстокості слів долучились діти Луганська.

Ось яку чудову афішу намалювали діти.

Кампанія "Стоп жорстокості слів!".З почином!

Ми вже  маємо перші афіші та фото процесу їх виготовлення.  Подивитись можна на сайті Жіночого консорціуму України

Хто допоможе?

Діти та знущання - телеканали таки піднімають тему насильства над дітьми, і це, як на мене, може змусити замислитися батьків та тих самих представників соціальних служб над власними діями.

Я гадаю потрібно піднімати на загал питання про соціальні служби та їхню жіяльність, бо коли батьки не виконують своїх обов"язків щодо дитини по незнанню чи інших причинах, то їх можна навчити чи допомогти зрозуміти у чому вони не праві, але коли спеціалісти, які мають бути компетентними у справі захисту дитини та допомозі родині, заплющюють очі на проблеми - то це вже не гаразд. Особливо має хвилювати системність та систематичність таких явищ.

Шкідливо говорити дітям.

Так, це  позичений у вконтакта матеріал (якщо Ви знаєте автора, напишіть в коментарях, аби можна було послатись. Дякую), але я вважаю, що  така інформація дуже порібна для батьків.  Часто, можу сказати це про себе, неусвідомлено говориш щось іншому і,  тільки через деякий час, бачиш результати своїх слів. НАпревеликий жаль ці результати невтішні. Тому, ось ті кілька фраз які не варто гворити звертаючись до дітей, якщо ви не прагнете нашкодити.

1. У тебе нічого не виходить - дай зроблю я!

Психологи стверджують, що ця фраза травмує малюка і заздалегідь програмує на невдачу. Він відчуває себе дурним і незграбним та в майбутньому боятиметься виявляти ініціативу, думаючи, що мама знову буде кричати.

2. Візьми, тільки заспокойся!

Деяким батькам важко витримати багатогодинне тужливе "ну будь ласка, ну дай». Але, погодившись дати малюкові те, що він просить, батьки, самі того не бажаючи, дають зрозуміти: ниттям і домовленостями можна домогтися всього, і мамине «ні» не варто сприймати серйозно.

3. Хлопчики (дівчатка) так себе не ведуть!

Постійно повторюючи це, батьки навіюють дитині певні стереотипи. І в дорослому житті,хлопчик що, вже виріс, буде сприймати власну емоційність як щось негідне, а дівчинка - відчувати комплекси з приводу «нежіночої» професії або недостатньо прибраної квартири і т.п.

4. Не переймайся через дурниці!Можливо, для малюка це не дурниця! Згадайте себе в дитинстві! Так, дитина може засмутитися, що їй не дали машинку або будинок з кубиків розсипався. Адже в дитячому маленькому світі саме машинка і будиночок - найважливіше! Демонструючи зневагу до проблем дитини, ви ризикуєте втратити її довіру і надалі не матимете можливості дізнатися про іншї проблеми свого малюка.

5. Ще раз таке побачу - ти в мене отримаєш! Як показала практика, далі погроз справа не доходить. Ні мама, ні тато не здійснять покарання, а дитина буде тільки наляканою. Не варто так різко говорити з малюком! Це ж ваша дитина! Якщо ви зірвалися, краще вибачитися. Аадже дитина ображається, відчуваючи себе абсолютно без прав. І замість того, щоб «перестати» починає протестувати - малюки плачуть і вередують, підлітки мовчки йдуть й замикаються в собі.
Подібнї фрази у дітей викликають лише образу і здивування. Не лякайте свою крихіту. Дитина має точно знати, чого варто очікувати в тому чи іншому випадку. А раптові зриви батьків ні до чого доброго не приведуть.

6. Ні, це ми не купимо - грошей немає (дорого)!Важко пояснити дитині, чому не варто купувати все підряд. Але виходить, якщо у мами чи тата будуть гроші - можна купити в магазині все! Малюк саме так розуміє цю фразу. Чи не краще сказати, мамї і тату: «така іграшка у тебе вже є», «шоколаду багато шкідливо». Так, пояснювати завжди важко! Але дитина повинна розуміти, чому батьки їй це не купують.

7. У всіх діти як діти, а ти ...

... Господня кара, незграба, тюхтій і т.п. Не треба подібні ярлики «вішати» на дітей! Це знижує самооцінку, і дитина дійсно починає їм відповідати.

Тренінг в Миколаєві: колеги поширюють досвід

Можна привітати колег зі Миколаєва, які проходили навчання на тренінгові для тренерів в Запоріжжі влітку та восени минулого року. Вони вже розпочали проводити власні тренінги. Ось новина - 20 – 21 лютого 2013 року на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся навчальний тренінг «Попередження насильства над дітьми в навчальному закладі» для працівників психологічної служби Миколаївської області.

Учасники й учасниці з Миколаєва отримали сертифікати про участь.

Для мене це дуже втішно, адже робота яку я організовувала і проводила протягом 2012 року не стала марною, а пустила коріння в регіонах.

Щасти тренеркам та тренерам у нашій спільній справі - попередженні  насильства над дітьми та захисті дітей від жорстокого поводження!