У Києві говоритимуть про дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках органів внутрішніх справ

Хочу сказати кілька слів про роботу моїх колег в Жіночому консорціумі України по моніторингу Приймальників-розподільників для дітей, які ж знаходяться у відомстві Міністерства внутрішніх справ.

Робота з моніторингу цих приймальників-розподільників була проведена в рамках  проекту «Моніторинг дотримання прав дитини в діяльності приймальників-розподільників для дітей системи органів внутрішніх справ України».

Наразі, мої колеги проведуть презентацію результатів цієї роботи в рамках прес-конференції, а саме - 5-го вересня.
Запрошую зацікавлених журналістів приєднатися до  прес-конференції та задати свої запитання.

Далі читайте детальну інформацію.

5 вересня о 12.00 у Міністерстві внутрішніх справ (вул. Богомольця, 10, адмінбудівля 5)  відбудеться прес-конференція, під час якої будуть представленні результати моніторингу «Дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках органів внутрішніх справ для дітей». Даний моніторинг був проведений коаліцією громадських організацій «Права дитини в Україні» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ України та за підтримки Програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародної організації «Save the Children».
Дитячі правозахисники стурбовані порушеннями прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей, зокрема: права на приватність, освіту, спілкування з сім’єю, неможливістю дитині повідомити про порушення та отримати юридичну допомогу, неефективністю витрачених ресурсів.
Представники Міністерства внутрішніх справ України, поділяючи стурбованість правозахисників, особливо, що стосується ефективності використання бюджетних коштів на утримання ПРД (за умови відсутності у них дітей, кошти йдуть лише на з/п працівників та утримання дітей – харчування, лікування)  підтримують думку про необхідність проведення реформ в цих закладах для кращої реалізації прав дитини у конфлікті з законом.  
У прес-конференції візьмуть участь:
- Олексій Лазаренко, начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України
- Роман Романов, директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження"
- Євгенія Павлова, президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дитини»
- Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України
- Сергій Буров, керівник Чернігівської міської молодіжної громадської організації «М’арт»
Потрібна акредитація . Телефон: 066 444 05 11.
*  *  *
Моніторинг був здійснений в рамках проекту «Моніторинг дотримання прав дитини в діяльності приймальників-розподільників для дітей системи органів внутрішніх справ України».
Проект впроваджується Коаліцією «Права дитини в Україні» за підтримки Програми Верховенство права Міжнародного фонду “Відродження” та Міжнародної організації Save the Children.
Метою проекту є гарантування дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей системи органів внутрішніх справ України та вивчення можливості реформування закладів з метою забезпечення прав дитини, яка перебуває в ситуації конфлікту з законом.
Коаліцію «Права дитини в Україні» складають 12 організацій: Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України», Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей», Молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива), Харківський інститут соціальних досліджень, Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива», Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ), Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград), Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків), Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині", Благодійний фонд «Рокада», Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації», Представництво ХІАС в Україні

життєві навички для педагогів

Завершився курс, вивчення життєвих навиків та методики використання та викладання Життєвих навиків школярам, для педагогів.  Протягом більше шести місяців вчителі, психологи та соціальні педагоги різних шкіл пілотних областей вивчали можливості цієї методики. 

Вивчення життевих навиків - методика. що спрямована на опанування дітьми різних соціальних навичок, для полегшення їхнього навчання, спілкування та соціалізації. В рамках курсу розглядалися теми - самопрезентації та самопізнання, емоцій та вміння їх розпізнавати, конфлікти та способи їх вирішення, творче прийняття рішень, міжособистісні стосунки, права та обов'язки які мають діти. 

Спеціалісти 30 шкіл розглянули методику життєвих навичок та будуть в подальшому використовувати цю методику в своїй роботі. Загалом це 294 педагогів. 

Жіночий консорціум України дуже вдячний всім партнерським організаціям, що взяли участь в проекті. Це: 

- Вінницька організація "Пані Всесвіт"( вони провели ще багато додаткових волонтерських тренінгів для спеціалістів, представників адміністації освіти у Вінницькій області) 

- Волинській організації "Відкрите суспільство" 

- Черкаській молодіжній організації "Молоджа Черкащина"( тренерка знайшла чудовий варіант поєднання арт-методики  та методики життєвий навичок) 

-  Правозахисному центру "Поступ" 

- Дитячій екологічній громадській організації "Флора" (огранізація постійно працює з дітьми і використовуватиме методику особливо активно) 

- Первомайському Жіночому інформаційно-консультаційному центру "Ольвія"

- Волинській обласній громадській організації "Гендерний центр"( вони отримали вихід на педагогічний коледж, в якому навчаються майбутні педагоги, і познайомили їх з методикою життєвих навичок)

Особливо я особисто, та й за програму попередження насильства над дітьми, вдячна Міжнародному Католицькому Бюро Дитини(БІСЕ) за надану можливість участі в проекті -
«Право на висловлення своєї думки: профілактика насильства, зокрема сексуального, і просування в СНД судово-психологічних процедур, «дружніх» до дитини» саме в рамках якого ми отримали інформацію про методику життєвих навичок, змогли її опанувати та використовувати для роботи й покращення становища дітей в Україні. 

Вчимося бути гарними батьками

Саме таку чудову серію посібничків для батьків "Вчимося бути гарними батьками" видали в Білорусі.  Детально, в кожному окремому тематичному посібнику цієї серії,  батькам дають поради щодо виховання дитини, вікових та статевих особливостей її розвитку, можливостей виходу із критичних ситуацій. Загалом в серії 89 посібничків з різноманітних тем.  Єдиний мінус - книжечки написані російською мовою, але для зацікавлених, гадаю, то не буде перепоною.
Завантажити або переглянути можна за посиланням - http://bpp.unicef.by/  

 

Тож можна подякувати Міністерству охорони здоров'я Республіки Білорусь за такий чудовий ресурс.

"Чи безпечна лайка до дітей?"

"Чи безпечна лайка до дітей" - саме за таким запитом хтось натрапив на цей мій блог. Власне кажучи раніше я це питання не піднімала, але кілька слів хочу сказати зараз. Дуже вже питання мене зачепило.

Його можна  поставити як два різних запитання: Чи можна лаяти дитину? і Чи пошкодить розвитку дитини якщо її лаятимуть?

Звісно я буду рада коментарям та  думкам з цього приводу читачів, а нижче пишу власну позицію.

Також невелике уточнення - а цьому дописі я вважаю, що лайка - це використання нецензурних, табуйованих та грубих слів.

Тому на запитання: Чи можна лаяти дитину?, кажу категоричне НІ! Не можна і не варто, якщо ви маєте за мету виховати її, дитину, гідним членом нашого суспільства. Власне  стою на переконанні, що дитина як губка, всмоктує все що її оточує, моделі поведінки, слова, інтонації, психологічні настрої. А через деякий час, наситившись, починає віддавати їх. всім. Дорослим, одноліткам, батькам. Тож, якщо  ви не прагнете чути з вуст вашої дитини лайку, стримуйте в першу чергу себе.

 Що ж до запитання: Чи пошкодить розвитку дитини якщо її лаятимуть? - тут однозначно сказати складно. Хоч мені й уривається терпець сказати - ТАК! Уявіть, що ваша дитина приміром замість чистої води щодня питиме воду мутну, а то й з багнюкою.  Чи скажете, що це не вплине на її розвиток та здоров"я?  Так і використання лайки залишає слід на психіці дитини.

От такі мої короткі зауваження.
Можете сказати краще - пишіть)

Ролики про права дітей.

Знайшла цікаве відео про права дітей. 27 коротких роликів, які показують які ж права має дитина, як порушуються ці права.

 

 

 

Ставлю тільки перші три, а далі можете дивитись на youtube. Серія називається About Children Rights.

Дитина і школа.

Коли дитина готова до школи? - таку хорошу статтю випустили наші колеги по мережі Жіночого консорціуму України. 

Адже й справді, батьки часто намагаються віддати дитину до школи раніше і якомога раніше, а сама дитина хоч і має багато знань, але до цього не готова. Результатом можуть бути проблеми в розвитку дитини(фізичному, психологічному) яких ватро було б уникати. Тож нехай батьки підходять до питання походу дитини до школи з точки зору найкращих інтересів дитини, а не самих батьків. 

 

Агресія у дітей

Часто батьки та педагоги говорять, що сучасні діти стали дуже агресивними. Говорять з викликом, занепокоєні як тим, що ж робити із цими дітьми, так і тим, як поводити себе у ситуаціях, коли вони - діти виходять з-під батьківського контролю.

З іншого ж боку подумаймо, що є агресія? Це не абсолютне зло. Це природня, і хочеться сказати, нормальна реакція живої істоти, в тому числі й людини, на  порушення її меж, або інші фактори, які завдають їй будь-якої, навіть фантазійної шкоди.  З усіх цитат Вікіпедії та інших джерел я би обрала цю -  "агресія є одним із захисних механізмів людини, за допомогою якого людина намагається якось скинути негативні емоції і пристосуватися до навколишніх умов".

У цитаті говориться про людину, але ж і про дітей ми маємо так сказати.

Що варто знати дорослим і дітям про насильство

Над дитиною було вчинене насильства якщо:
її було побито;
її здоровя пошкодили;
порушили її статтеву недотоканість.

Дитину залякували, якщо: 
її лякали за допомогою жестів, дій, поглядів;
використовували для залякування свій зріст, вік;
на неї кричали;
погрожували насильством щодо їнших(батьків дитини, її друзів, домашніх улюбленців).

До жорстокого поводження також належить використання при цьому сили й влади соціальних інститутів:
релігійних організацій;
судів, міліції;
школи, спецшколи для дітей;

З дитиною дорослі жорстоко поводяться, якщо: 
використовують свої привілеї;
ставляться до дитини як до підлеглого чи слуги;
відмовляються повідомляти дитині рішення, що стосуються безпосередньо дитини та її долі;
дитину перебивають під час розмови.

Над дитиною було вчинене емоційне  насильство, якщо: 
принижують її  честь і гідність;
використовують образливі прізвиська;
при спілкуванні проявляють непослідовність;
дитину присоромлюють;
використовують дитину в якосі передавача інформації іншому з батьків(чи іншому дорослому)

Над дитиною вчиняють економічне насильство, якщо: 
не задовольняють його основні потреби;
контролюють її поведінку за допомогою грошей;
дорослими розтрачуються всі сімейні кошти;
дитину використовують як аргумент економічних торгів при розлученні;

До дитини чинять насильство, якщо використовують для цього ізоляцію: 
контролюють її доступ до спілкування з обнолітками, дорослими, братами та сестрами, батьками, бабусьою та дідусем.

Насильство щодо дітей тягне за собою порушення фізичного і психологічного їхнього розвитку.

Ми працюємо попереджуючи насильство. Проводимо тренінги та навчання. Це крапля в морі. В морі насильства, повідомлень про насильство, закликів до насильства, що оточує нас з усіх сторін. Нас і наших дітей, батьків і майбутне нашої держави. Діти захищаются ж як можуть, тікають в ілюзорні світи чи самі стають насильниками. 

Можливо, можливо якщо зменшити тиск насильства на діток щодня, це допоможе їм вживатись в реальний світ. Та це може бути добре рішенням  керівництва великих медіа компаній, або ж теж рішення, але під тиском суспільства, яке розуміє всою відповідальність і несе її за своє майбутнє.

Безпечна школа

Педагоги вважають школу апріорі безпечним для дітей місцем.

За останні кілька років після й під час тренінгів, переглядаючи анкети та спілкуючись з вчителями я тільки підтверджувала цю тезу.  При першому контакті виключна більшість вчителів говорять, що "школа абсолютно безпечна для дитини!" Але чи це дійсно так?

Та як тільки психолог починає розкручувати їх запитаннями чи було вчинене над ними(педагогами) насильство, коли вони були дітьми? Чи чиниться насильство над їхніми дітьми? Чи ображають й чи карають дітей у школі?   То після першої сміливої й правдивої ствердної відповіді, розпочинається хвиля згадок по насильство, про жорстоке поводження в минулому й зараз, для декого  стає відкриттям те, що крик, порівняння, лайка - то теж є насильством. То ж у свідомості починає проскакувати думка - що школа може бути й не зовсім безпечною, або й зовсім небезпечою.

І ось потім ми разом з групою(вчителів, чи то управлінців з освіти) починаємо працювати і думати над тим, що ж кожен з них може зробити для створення таки безпечної школи. Для дітей. 



А Ви вважаєте свою школу, школу для вашиих дітей безпечною?