Сьогодні прочитала цікаву новину, що захоплення телебаченням може привести до антисоціальної поведінки. І хочу з цим абсолютно погодитись. Це дійсно так.
Крім тих даних, які пропонують нам автори дослідження - що кожна зайва година перед телевізором збільшує ризик судимості на 30% та провокує асоціальну поведінку. Хочу запропонувати поглянути на цю проблему ще й з такої точки зору - діти, що проводять час перед телебаченням, втрачають цей час, яки би могли використати для спілкування з батьками. Чому так?
Батькам часом легше ввімкнути малечі мультики і відволікти дитину на них, ніж витрачати свої сили та енергію, якої обмаль після важкого робочого дня. Відповідно дитина не отримує потрібного їй спілкування й мусить користуватися його замінником. Контакт з батьком та матір"ю позитивно впливає на розвиток дитини від народження і до підліткового віку, і дитина має і ньому незаперечну потребу.
Далі гляньмо на те, що ж бачить дитина по телевізору останнім часом. Що ж це? - насильство! Батальні сцени, бійки, згвалтування, переслідування - якщо брати до уваги історичні фільми. В мультиках - переслідування, боротьба ("Том і Джері", "Моряк Папай"), або ж щось мало культурне("Масяня", "Південний парк") останні, звісно це муьтики для дорослих, але це ж не означає, що їх не дивляться діти. нажаль я не можу згадати більш сучасних мультиків, але й на вище перерахованих вже виросло ціле покоління.
Чому ж це, ви запитаєте, небезпечно для дітей та загалом суспільства? Відповідь могла би бути такою - через зменшення спілкування з батьками діти не настільки ефективно завчають батьківські позитивні сценарії життя, але копіюють їх з кіно- та телепродукції. А як я вже згадувала раніше, наповнення цієї продукції не найкраще.
Пам"ятаю із перших років, коли я займалась рукопашем, то в нас було досить багато дівчат у групі - що не характерно для цього виду занять. Але одного разу, коли ми з ними обговорювали улюблені серіали і фільми дитинства, то виявилось - улюбленими були "Ксена", "Робін Гуд" і всі інші, ті де головні персонажі були войовничими жінками.
Так, з одного боку розширення можливих варіантів для побудови життя - це добре, але з іншого боку - перетворення суспільства на агресивне й споживацьке, яке входячи у процеси глобалізації втрачає культурні надбання свого народу, то не той шлях який я бачу для України.
Вирішила дописати - які ж рекомендації я би дала батькам та відповідальним за контент ТБ:
Батькам -
- знати, що дивляться їхні діти та коректувати список дозволених передач та фільмів.
- власне створити такий список, а для підлітків він смає бути обговорений з дитиною.
- більше часу проводити з дитиною в активній комунікації.
- обмежувати час дитини перед телевізором.
Тим, хто формує контент ТБ:
- менще насильства на екрані підчас дня, та тих годин, що діти можуть бути біля екрану.
- усвідомлення, що своїми діями вони створюють суспільство в якому жити їм в старості та їхнім дітям.
- створити один напрямок (політику) якого будуть дотримуватись щодо попередження жорстокості над дітьми, та загалом в державі.
Крім тих даних, які пропонують нам автори дослідження - що кожна зайва година перед телевізором збільшує ризик судимості на 30% та провокує асоціальну поведінку. Хочу запропонувати поглянути на цю проблему ще й з такої точки зору - діти, що проводять час перед телебаченням, втрачають цей час, яки би могли використати для спілкування з батьками. Чому так?
Батькам часом легше ввімкнути малечі мультики і відволікти дитину на них, ніж витрачати свої сили та енергію, якої обмаль після важкого робочого дня. Відповідно дитина не отримує потрібного їй спілкування й мусить користуватися його замінником. Контакт з батьком та матір"ю позитивно впливає на розвиток дитини від народження і до підліткового віку, і дитина має і ньому незаперечну потребу.
Далі гляньмо на те, що ж бачить дитина по телевізору останнім часом. Що ж це? - насильство! Батальні сцени, бійки, згвалтування, переслідування - якщо брати до уваги історичні фільми. В мультиках - переслідування, боротьба ("Том і Джері", "Моряк Папай"), або ж щось мало культурне("Масяня", "Південний парк") останні, звісно це муьтики для дорослих, але це ж не означає, що їх не дивляться діти. нажаль я не можу згадати більш сучасних мультиків, але й на вище перерахованих вже виросло ціле покоління.
Чому ж це, ви запитаєте, небезпечно для дітей та загалом суспільства? Відповідь могла би бути такою - через зменшення спілкування з батьками діти не настільки ефективно завчають батьківські позитивні сценарії життя, але копіюють їх з кіно- та телепродукції. А як я вже згадувала раніше, наповнення цієї продукції не найкраще.
Пам"ятаю із перших років, коли я займалась рукопашем, то в нас було досить багато дівчат у групі - що не характерно для цього виду занять. Але одного разу, коли ми з ними обговорювали улюблені серіали і фільми дитинства, то виявилось - улюбленими були "Ксена", "Робін Гуд" і всі інші, ті де головні персонажі були войовничими жінками.
Так, з одного боку розширення можливих варіантів для побудови життя - це добре, але з іншого боку - перетворення суспільства на агресивне й споживацьке, яке входячи у процеси глобалізації втрачає культурні надбання свого народу, то не той шлях який я бачу для України.
Вирішила дописати - які ж рекомендації я би дала батькам та відповідальним за контент ТБ:
Батькам -
- знати, що дивляться їхні діти та коректувати список дозволених передач та фільмів.
- власне створити такий список, а для підлітків він смає бути обговорений з дитиною.
- більше часу проводити з дитиною в активній комунікації.
- обмежувати час дитини перед телевізором.
Тим, хто формує контент ТБ:
- менще насильства на екрані підчас дня, та тих годин, що діти можуть бути біля екрану.
- усвідомлення, що своїми діями вони створюють суспільство в якому жити їм в старості та їхнім дітям.
- створити один напрямок (політику) якого будуть дотримуватись щодо попередження жорстокості над дітьми, та загалом в державі.
Немає коментарів:
Дописати коментар