Тренінг в Миколаєві: колеги поширюють досвід

Можна привітати колег зі Миколаєва, які проходили навчання на тренінгові для тренерів в Запоріжжі влітку та восени минулого року. Вони вже розпочали проводити власні тренінги. Ось новина - 20 – 21 лютого 2013 року на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся навчальний тренінг «Попередження насильства над дітьми в навчальному закладі» для працівників психологічної служби Миколаївської області.

Учасники й учасниці з Миколаєва отримали сертифікати про участь.

Для мене це дуже втішно, адже робота яку я організовувала і проводила протягом 2012 року не стала марною, а пустила коріння в регіонах.

Щасти тренеркам та тренерам у нашій спільній справі - попередженні  насильства над дітьми та захисті дітей від жорстокого поводження!

Результати діяльності проекту «Попередження насильства в школі» та аналіз змін

Дитячі мрії, й чому так?

Сьогодні надіслали мені відео із цікавою назвою "Вся правда про жінок".   Приватне відео про те, яке майбутнє собі на мріяла дитина, яке хтось виклав в YouTube. Першою моєю  реакцією був шок, далі здивування, наскільки невисокою є потреби дитини і плани її на майбутнє.  Чоловік "з кубиками" і щоб "багатий був" та дарував парфуми. Гроші дівчинці потрібні на "Манікюр-педикюр" та парфуми.  Дівчинка готується в майбутньому тільки до задоволення власних потреб.

Коментарі до тексту це окреме питання, ту вже піднімається і питання батьківської відповідальності, і виховання, і системи цінностей дитини, і споживацького суспільства. Так, багато з них праві. дівчинка достатньо обмежено розповіла про свої плани на майбутнє, та й цінними для неї є груди та дупа 4 розміру й можливість змінити чоловіка якщо той не багато зароблятиме та не буде до неї "добрим"("уті-путі, моя киця").

Добре, а тепер проаналізуймо, що ми-дорослі зробили щоб  виховати її інакшою?

Думки в тему

На фейсбуці надибала дуже цікавий уривок, про який хочу поговорити. Ось власне він:

"Магазин "Ашан". Стою, копаюсь в кухонных клеенках. За моей спиной - железная такая сетчатая корзина. В корзине - шляпы, кепки, панамки.

У корзины - мама с мальчиком лет 10-11. С другой стороны в панамках роется дедуля. Очень приличный, но крайне ветхий.

Мальчик хватает из корзины огромную алую шляпу с широкими полями и маком сбоку. Напяливает в восторге и вопит:

- Мама, мама, смотри какая у меня шляпа!

- Что ты делаешь?! - орет мама, - Что ты женскую шляпу схватил? Ты идиот?! Ты что, баба?! Ты бы еще трусы женские напялил! Что ты как педераст бабье барахло хватаешь?! Вон еще лифчик напяль! Поди, поди, вон лифчик примерь!

Я утыкаюсь в клеенки: "Не твое дело, молчи, дура, внуков дождись, и воспитывай!"

Внезапно ветхий дедуля...

С непередаваемо-анекдотическим "одесским" выговором, грассируя и помогая себе жестами:

- Таки мадам, ви уже напрасно инструктируете мальчика! Имея с детства рядом такой образец женщины, ваш мальчик легко станет педерастом без дополнительных инструкций!

Немая сцена.

Я, отлипая от клеенок:

- Дедушка, можно я вас в щечку поцелую?

- Это - в любой момэнт, - говорит дедушка.

(с) Ирина Андреева"

Гадаю, що ось таке налаштування матері хлопчика може дійсно спровокувати його до ожіночненя, або до "педерастії" як згадано в розповіді. Власне чому - вона є сильною особою і домінує із прагненням керувати, при цьому аби уникнути конфліктів дитина повинна ставати у слабку позицію, і вестися за сильнішим. Якщо в дитинстві це ще більш-менш нормально й прийнятно, то в дорослому віці такий хлопчик ненавчившись відстоювати свою позицію й будувати нормальні рівні стосунки, може прийняти інший їх вид - залежність від сильного(можливо чоловіка; або жінки - ставши "підкаблучником").  Інший варіант, коли дитина перейме сценарій матері - ставши тираном в родині.

Я описала не всі можливі варіанти, але ті, які відразу спали мені на думку.  Життя багатогранне, але все ж навикам спілкування з дітьми батьків/ам потрібно вчити/ся. 

Телебачення та асоціальна поведінка

Сьогодні прочитала цікаву новину, що  захоплення телебаченням може привести до антисоціальної поведінки. І хочу з цим абсолютно погодитись. Це дійсно так.

Крім тих даних, які пропонують нам автори дослідження - що кожна зайва година перед телевізором збільшує ризик судимості на 30% та провокує  асоціальну поведінку. Хочу запропонувати поглянути на цю проблему ще й з такої точки зору - діти, що проводять час перед телебаченням, втрачають цей час, яки би могли використати для спілкування з батьками. Чому так?

Батькам часом легше ввімкнути малечі мультики і відволікти дитину на них, ніж витрачати свої сили та енергію, якої обмаль після важкого робочого дня. Відповідно дитина не отримує потрібного їй спілкування й мусить користуватися його замінником. Контакт з батьком та матір"ю позитивно впливає на розвиток дитини від народження і до підліткового віку, і дитина має  і  ньому незаперечну потребу.

Далі гляньмо на те, що ж бачить  дитина по телевізору останнім часом. Що ж це? - насильство!  Батальні сцени, бійки, згвалтування, переслідування - якщо брати до уваги історичні фільми. В мультиках - переслідування, боротьба ("Том і Джері", "Моряк Папай"), або ж щось мало культурне("Масяня", "Південний парк") останні, звісно це муьтики для дорослих, але це ж не означає, що їх не дивляться діти. нажаль я не можу згадати більш сучасних мультиків, але й на вище перерахованих вже виросло ціле покоління.

Чому ж це, ви запитаєте, небезпечно для дітей та загалом суспільства? Відповідь могла би бути такою - через зменшення спілкування з батьками діти не настільки ефективно завчають батьківські позитивні сценарії життя, але копіюють їх з кіно- та телепродукції. А як я вже згадувала раніше, наповнення цієї продукції не найкраще.

Пам"ятаю із перших років, коли я займалась рукопашем, то в нас було досить багато дівчат у групі - що не характерно для цього виду занять. Але одного разу, коли ми з ними обговорювали улюблені серіали і фільми дитинства, то виявилось - улюбленими були "Ксена", "Робін Гуд" і всі інші, ті де головні персонажі були войовничими жінками.

Так, з одного боку розширення можливих варіантів для побудови життя - це добре, але з іншого боку - перетворення суспільства на агресивне й споживацьке, яке входячи у процеси глобалізації втрачає культурні  надбання свого народу, то не той шлях який я бачу для України.

Вирішила дописати - які ж рекомендації я  би дала батькам та відповідальним за контент ТБ:

Батькам -
- знати, що дивляться їхні діти та коректувати список дозволених передач та фільмів.
- власне створити такий список, а для підлітків він смає бути обговорений з дитиною.
- більше часу проводити з дитиною в активній комунікації.
- обмежувати час дитини перед телевізором.

Тим, хто формує контент ТБ:
- менще насильства на екрані підчас дня, та тих годин, що діти можуть бути біля екрану.
- усвідомлення, що своїми діями вони створюють суспільство в якому жити їм в старості та їхнім дітям.
- створити один напрямок (політику) якого будуть дотримуватись щодо попередження жорстокості над дітьми, та загалом в  державі.

На часі

Читаю про скандал в Дінпропетровську, коли вчителька била дитину зі свого ж класу, і розумію, що наш проект із Організації роботи із попередження насильства в навчальних закладах дуже є доречним. От тільки його портібно розширювати, аби кожен вчитель пройшовши курс тренінгів  зрозумів, що насильство над дитиною є неприйнятним. Власне, будь-яке насильство! не тільки фізичне як в цьому випадку, але й психологічне. Воно шкодить розвикткові дитини й загалом суспільству.

Навіть якщо вчителька просто кричала на дівчинку чи невипускала її, то це вже є нехтування потребами дитини  і  фактами насильства.

Скільки б не говорил про те, що при прийнятті на роботу не потрібно брати додаткових відомостей, але як на мене то ті педагоги й вихователі, що мають постійний доступ до дітей мусять підтверджувати свою кваліфікацію та психологічну готовність до такої праці. 

Важливість істинної освіти

    Дуже порадувало, що міністр освіти Німеччини подала у відставку через знайдений плагіат у її науковій роботі, роботі що була написана та захищена 30 років тому. Тобто саме через поширений ЗМІ прецедент у Європейській політичній практиці, що на чужому розумі й досягненнях не можна будувати своєї кар"єри.

    Важливість цього як на мене наоціненна, особливо на фоні загальноукраїнської тенденції до списування та використання джерел з інтеренету, до якого діти привчаються ще з шкільних років.

    Власне можу сказати, ще з власного досвіду навчання, що педагогів які забороняли списувати і забирали шпаргалки на конторольних роботах чи екзаменах вважали "жахливими" і "занадто суворими", в той час як мені відомо про європейську і американську практику виводити з екзамену тих, кого зловили на списуванні і анулювати їхні роботи.

    І це, на моє переконання, правильно.

    Погляньте, що дозволяючи дітям отримувати незаслужені, незароблені оцінки(дитина ж хоче 5(чи 12) педагоги привчають їх до можливості крадіжки( з думкою - "ну я ж цього хочу"), підкупу("якщо я цього хочу, а він може мені допомогти за невелику сумму"). Також  при цьому дитина, а в подальшому громадянин не навчається здобувати ресурси і задовольняти потреби власними силою, працею та розумом.

Проект "Відкритий світ"

Прочитала цікаву інформацію, що розпочинається новий проект із розширення мультимедійного простору на навчальні заклади в Україні. Планується надати в 50 шкіл електронні посібники та викласти на сайти електронні версії підручників.

Цікава ідея. І в теоретичному вимірі дуже корисна, але..

Але передбачаю, що проект стикнеться із труднощами. Адже по перше техніка ламається, а ремонт та заміна може бути не передбачена проектом, по друге цікаво на скільки  Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України прорахувало можливості всіх інших батьків забезпечити своїх дітей при успіху проекта та поширення його на всі їнші школи. 

    Часто говорячи про насильство ми узагальнюємо це поняття, і тому незрозуміло буває, що ж саме має на увазі людина. В Україні офіційно визнано чотири види насильства - фізична, психологічне,с сексуальне та економучне насильство.
     Однак, спілкуючись з людьми, я помітила, що часом люди приймають за насильство тільки якийсь однин його вид, і, зазвичай це фізичне насильство, коли є видимі для очей наслідки - синці, зламані кістки, розтягнення. навіть законотворці прописуючи види насильства, а особливо насильства над дітьми, зауважили тільки економічне насильство, але не нехтування потребами дитини.
    Що ж є насильством на Вашу думку?  
Також дитина, як найменш захищена від насильства повинна мати можливість звернутися за допомогою. Вдома вона може попросити допомоги у батьків, а якщо це навчальний заклад? Якщо це школа де апріорі все має бути гаразд. Як гадаєте до кого вона може звернутись в навчальному закладі?

Резильєнтність

Резильєнтність - це здатність людини або групи осіб долати дуже серйозні труднощі і продовжувати повноцінний розвиток."

Стефан Ваніштендаль

В січні відбувалась ввелика конференція та навчальний семінар від БІСЕ(Католицького бюро дитини) де, зокрема, ми розглядали таке явище як резильєнтність. Російською мовою воно звучить як "резильентность", тому мій переклад є більше українізованим варіантом.

Але власне про саму резильєнтність. Це не наукове поняття, принаймні під нього не закладені наукові дослідження, але водночас воно дає таку можливість висловити всі ті внутрішні якості дитини чи дорослого, які дозволяють йому вижити та достойно зайняти певне місце в суспільстві.

Коли я вперше почула пояснення, що ж таке  резильєнтність, то пригадала класичні твори української та радянської літератури, де йшлося про волю до життя. Олександр Довженко писав про неї у своїх творах про війну.  Тож для мене ці поняття стали тотожними.

google дає нам також свої варіанти, що ж таке  резильєнтність

Вікіпедія -  Резильєнтність - це динамічний процес, у якому особистість долає значні неприємності, які зазвичай приймають форму події, що змінює життя, або форму тяжких особистих обставин. Резильєнтність можна визначити як адаптивний відповідь на складну ситуацію [12]. Твердість - це риса характеру, а резильєнтність - динамічний процес. Поняття резільентность майже завжди застосовується щодо маленьких дітей [12]. "

Все ж інше посилання на описові матеріали або статті. 

   

Тож, аби більше дізнатися про резильєнтність читайте брошуру  Стефана Ваніштендаля "ПРАВА ДЕТЕЙ И РЕЗИЛЬЕНТНОСТЬ:Два плодотворных и взаимообогащающих подхода"  

Як Ви гадаєте?

Вітання

Цей блог починає своє життя. Корисним він буде для світу чи ні, зе не відомо, але тут заплановано викладати мої ідеї щодо створення безпечного середовища для дітей, попередження насильства та захисту прав.

Тут також з"являтиметься відео зняте мною, чи Організацією до якої належу, або ж те відео, яке, на мою думку, буде корисним у справі просівання достойного ставлення до дітей, їх захисту, це ж стосуватимется й інших корисних матеріалів.

Тож з почином!