Як захистити себе. Бесіда з психологом

Як захистити себе від травматичних ситуацій, що важливо в контексті подій Майдану  та як справитися з емоціями розповіла під час відео ефіру практичний психолог, гештальт –терапевт, магістр психології - Кудря Оксана Іванівна. Інформацію знайшла на сайті Жінка-онлайн

Кілька слів про виховання дітей

Кілька слів проте, чи потрібно виховувати дітей, чи  все ж варто навчитися вибудовувати діалог  з дитиною від Юлії Гіппенрейтер.   

Стаття вийшла ще в грудні місяці, але я думаю, що батькам та вихователям вона буде корисною не залежно від того.

Ось кілька слів від неї, які я вважаю особливо цінними: "Часто під вихованням розуміють "причуханку". Нав'язування своїх смаків, вимог, завдань, планів та мрій: "я її виховую таким, яким вона(дитина) має бути, я знаю, що вона повинна знати, що вона повинна робити". Якщо виховання розуміти саме так, то я до цього ставлюся погано, і підібрала б інше слово: допомога в розвитку. Становлення. Плекання. Карл Роджерс говорив, що дорослого по відношенню до дитини можна порівняти з садівником, який допомагає рослині. Функція садівника - забезпечити водою, направити на рослину світло, удобрити грунт. Тобто, створити умови для розвитку, але не тягнути за верхівку. Якщо ви будете тягти за верхівку і в яку вам потрібно сторону, ви її не виростите." 

Більше можете прочитати в статті.

Можливо я пишу не вчасно, але ДІТЕЙ НА МАЙДАНІ БУТИ НЕ ПОВИННО.
Це моє щире переконання.

Багато хто може сказати, що вони мають право на висловлення власної позиції. На відстоювання її.  Так.

Але в першу чергу ми - дорослі, батьки, вчителі, родичі - маємо дбати про безпеку дітей. А в силу ситуації, яка зараз складається на Майдані та  вулицях біля нього, ніхто не звертатиме увагу на  те діти серед мітингувальників є чи їх немає.  (Дитиною є особа до досягнення 18 річного віку.)

Тому дбаймо про безпеку дітей. 

Школа виховує?

Нещодавно прочитала інформаційне повідомлення, про те як заступник директора однієї зі шкіл України боролась за дисципліну. Задавалося б мета достойна, але методи..  Методи Ви можете прочитати власне в статті "Школярів фотографують та вивішують на дошку ганьби: методи виховання у школі під Києвом."  

Я ж бачу в діях цієї вчительки  порушення прав дітей та насильство над ними. До речі як над тими, кого фотографували, так і над тими, хто знімав на камеру. 

Деякі відповіді на запитання: " А як інакше?" можете почитати у статті: "Бюрократизм і місія школи: проблема несумісності" Володимира Бєлого

"Дорослі сподіваються, що школа обов’язково повинна сформувати слухняну дитину. Чому надії на школу, а не на сімейний чи загальносуспільний уклад? Адже ніхто ж не навчає дитину розмовляти, ходити, їсти, мити руки, одягатись тощо у спеціальних закладах. Чому дорослі не подумають навпаки: «Треба своїм прикладом привчати дитину бути дисциплінованою та відповідальною, щоб її радо сприймала школа»? Адже є багато таких потрібних, але складних наукових речей, яких вдома не навчиш. Відповідь відома — у дорослих слухняність не є чеснотою. Дорослі не збираються жити, як слухняні овечки. Лише за непереборних обставин вдягається «овеча шкура», а так — чим більший вітер вольності, тим більші ми герої. У сімейному колі діти щовечора чують, якими сьогодні бунтарями були на роботі / в магазині / у транспорті / тощо їхні батьки. ККД спонукання школярів до слухняності є настільки низьким, що нічого спільного з суспільною місією школи не має. Не на те ми витрачаємо сили та гроші. Справжня вихованість дитини та дорослого не зі слухняності виростає" - з тієї ж статті. Власне це і є, я на мене,  відповіддю на запитання: "Чому ж наші діти такі?"

ЖКУ взяв участь в круглому столі з питання впливу суспільних конфліктів на психіку та поведінку дітей

Представниця Жіночого консорціуму України Олена Соловйова взяла участь в круглому столі «Відлуння суспільних конфліктів у психіці та поведінці дітей» 11 лютого 2014 в Міністерстві освіти і науки.

Разом із представниками та представницями громадських організацій, навчальних закладів та МВС обговорювали питання ролі та захисту дітей в контексті подій Майдану та революції, ситуацію із зростанням кількості випадків насильства над дітьми й між дітьми, проблему суїциду.

Олена Соловйова зауважила: «Ми не можемо замовчувати інформацію про події. Тож важливо давати дітям інформацію, але враховуючи їх вік і рівень розуміння. Дорослі мають намагатися відповідати на запитання дітей, бути уважними до них. Коли у суспільстві максимально підвищена тривожність, потрібно піклуватися про себе і про свою дитину, робити разом, те що приносить задоволення. Коли ж ви маєте дітей підліткового віку, то варто їх запрошувати до роздумів про хід подій, про те - як вони їх бачать, що хвилює дітей у зв'язку з подіями».

Говорили також про напрацьовані профілактичні програми з попередження та запобігання насильству. Зокрема було презентовано програму з «Організації роботи з розв'язання проблеми насильства в школі» напрацьовану Жіночим консорціумом України

  Вважаю, що подібні заходи потрібні, адже діти(до 18 років) вже беруть участь в громадській і суспільній діяльності, при чому як з одного боку, так і з іншого. завдання ж дорослих забезпечити їхню безпеку.