понеділок, 7 квітня 2014 р.

Про підлітків та війну

У підростаючого покоління може сформуватися стиль мислення біженців чи жертв
На запитання «Коментарів» відповів керівник київського Центру травматології, травмотерапевт Євген Тичковський
Як драматичні події останніх місяців позначилися на підлітковій психіці?
Помітною тенденцією є багаторазове збільшення рівня агресивності серед школярів, чиї навчальні заклади знаходились ближче до Майдану. За даними Київського управління освіти, агресивність дітей, кількість учнівських бійок і сутичок, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли більш ніж удесятеро. Інформаційний потік, якому молода психіка тільки вчиться опиратися, тривожні «повідомлення з фронту», величезна кількість фото- та відеоматеріалів, що документують ситуацію у Криму й інших регіонах, розмови про можливе розгортання війни на території України, подальшу економічну та політичну дестабілізацію стали факторами хронічної травматизації дітей. На відміну від дорослих, самостійно впоратися з таким стресом незрілій підлітковій психіці іноді буває досить складно.
Як розпізнати, що дитина не просто переживає перехідний вік, а намагається впоратись із травматичним досвідом?
Треба пам’ятати, що найвразливіший підлітковий період, коли психіка найбільш піддатлива до травмування, у хлопців і дівчат не є однаковим. Для хлопчиків — це 11–13 років. Для дівчаток він настає пізніше — у 13–15 років. Загалом підлітки мають досить типові для свого віку реакції на стрес-фактори. Але вони можуть перебувати у рамках здорової адаптації психіки до травматичної ситуації або виходити за них. Візьмемо для прикладу реакцію емансипації. Характерне для цього віку прагнення звільнитися від тиску дорослих може загострюватися під впливом драматичних подій, що їх ми сьогодні переживаємо. Під приводом оголошеної часткової мобілізації підлітки можуть тікати з дому, демонструвати хоробрість аж до повної втрати інстинкту самозбереження. Окрім цього, ймовірно спостерігатимуться компенсаторні реакції. Тінейджери часто стають егоцентриками, яким хочеться будь-що привернути до себе увагу. Якщо такий підліток, наприклад, не може похвалитися сильними м’язами, це його дуже засмучує і водночас провокує присвятити себе справі, в якій у нього є шанси вразити однолітків і своє оточення в цілому. Екстраординарні події, які відбуваються у нашій країні, підливають олії у вогонь цього підліткового «випендрьожу» — ті, хто не може самоствердитися м’язами, починають із запалом брати участь у креативних акціях. Інші, навпаки, без упину ганяють дворами умовних «тітушок». До речі, може виникати й обернена ситуація — гіперкомпенсації. Якщо підліток біг вулицею Грушевського, коли там кидали коктейлі Молотова, намагався бути поруч із Майданом або регіональними мітингами у найкритичніші моменти останніх місяців, це далеко не завжди говорить про його відважність, силу духу чи патріотичні поривання. Юнаки, боячись небезпечної ситуації, не тікають від неї, а зумисне лізуть на рожен, щоб так подолати свій страх, свою слабкість.
Як змінюватиметься молодіжне середовище під впливом посттравматичних переживань?
Кожна революція продукує своїх героїв та антигероїв. Тому великі шанси, що найближчим часом ми спостерігатимемо різноманітні прояви реакції імітації. Загалом наслідування, особливо ігрове, більше характерне для дітей молодшого віку. Але в нинішніх реаліях, коли інформаційні війни витворюють справжні культи героїв та антигероїв, цей процес не омине і підлітків. Зараз багато розмов довкола постаті Сашка Білого. Дуже ймовірно, що у нього почнуть з’являтися юні послідовники. Так само як у деяких інших персоналій, що стали відомими в народі протягом останніх місяців.
Варто очкувати появу молодіжних субкультур, яких ми досі не спостерігали. Ідеї, довкола яких вони формуватимуться, можуть бути найнесподіванішими: загони проти «тітушок», «неопатріотичні» угруповання тощо. Як у будь-які інші молодіжні субкультури, вони базуватимуться на нетерпимості до інакших, тих, хто відрізняється. Враховуючи різке збільшення рівня агресивності серед молоді, про яке ми вже казали, наявність постійних подразників і відсутність стримуючих факторів у постреволюційній дійсності, ці субкультури можуть бути досить небезпечними. Особливо страждатимуть підлітки, що не вписуватимуться у нові молодіжні формації. Вони стануть об’єктами щоденних насмішок, цькування і переслідування. Для суспільної рівноваги в цілому такі молодіжні сили будуть деструктивними.
Яких перетворень можна очкувати на рівні суспільної свідомості?
Великою загрозою, на мій погляд, є те, що у підростаючого покоління може сформуватися стиль мислення біженців або жертв. Ознаки закладання цього синдрому віктимності можна побачити у народному фольклорі, яким обростають трагічні події останніх місяців. Синдром жертви привчає мислити і відчувати себе ущемленою, слабкою стороною, яка самотужки нездатна дати собі раду. Це позиція вічного приниження. Таке самопозиціонування веде у глухий кут. Чим швидше ми це усвідомимо, тим краще. 

МОН запровадило консультативний телефон для кримських студентів

У зв’язку з численними зверненнями громадян, студентів та викладачів вищих навчальних закладів з питань переведення студентів ВНЗ Автономної Республіки Крим Міністерство освіти і науки України запроваджує роботу додаткового консультативного телефону за номером (044) 481-32-36.
Про це повідомили УНІАН у відділі взаємодії з засобами масової інформації Міністерства освіти і науки України.
У МОН також нагадали, що працює консультативний телефон за номером (044) 481-32-11.

Думаю, ця інформація може стати корисною. 

субота, 5 квітня 2014 р.

Дитяча субота: «То Було ше тогди...» — читання та малювання гуцульських казок від Петра Буяка

 Може хто ще втрапить сьогодні

Книгарня «Є» та літературна агенція «Discursus» запрошують послухати та намалювати гуцульські казки. Захід відбудеться у суботу, 5 квітня.
Початок – о 12:00
Набір листівок з гуцульськими казками «То Було ше тогди...»- це новий світ, гуцульське фентезі. Історія до язичницької Гуцульщини в казках — повідках та картинах. Проект створено на основі картин Петра Буяка. Картини відображають життя прадавніх гуцулів в більш тісному співвідношенні з флорою та фауною. Дана історія розповідає про те як жінки з гірських полонин возили до молочарень молоко на велетенських їжаках. Казка чи то повідка створена Тарасом Лавруком, людиною, що має неабияку здатність перетворити в слово будь-який образ. Невибагливий дизайн Уляни Кошелюк підреслює всю простоту гуцульського житття. ЇЇ вміння надихнути та створити потрібну атмосферу допомагає у створенні мистецьких речей.
Запрошуємо дітей та батьків послухати повідки у виконанні Петра Буяка та намалювати ілюстрації до казок.
УВАГА! для реєстрації необхідно надіслати ім’я та вік дитини на електронну адресу «o.halushka@book-ye.com.ua».
***
Адреса Книгарні «Є»:
вул. Лисенка, 3,
Вхід вільний.

пʼятниця, 4 квітня 2014 р.

ЖКУ закликає батьків допомогти своїм дітям долати сучасні психологічні виклики

Жіночий консорціум України підтримує право кожної дитини на інформацію, участь у процесах, які її стосуються, та прагнення висловлювати свою думку. Зокрема й в умовах конфлікту та інформаційної війни, які чинять значний вплив на самих дітей, їхні сім'ї та оточення.
Разом з тим, ми стурбовані психічним здоров'ям дітей і недостатньою увагою батьків до цієї проблеми. Інколи дитина залишається на самоті зі своїми страхами і переживаннями. Про це свідчать численні звернення до Жіночого консорціуму України від шкільних психологів та вчителів, з якими ми співпрацюємо задля попередження насильства серед дітей та над дітьми у школах. Багато спеціалістів зазначають, що діти не отримують належної підтримки вдома і шукають її у шкільних спеціалістів, які також не завжди готові говорити з ними про виклики сьогодення.
Ситуацію погіршує те, що часто думка дитини не береться до уваги ні в родині, ні в суспільстві. Дорослі забувають про те, що діти також отримують інформацію зі ЗМІ та інших джерел; вони самі не можуть сприйняти ситуацію, і цей страх та невпевненість передаються дітям.
Ми вже працюємо з міжнародними експертами, які мають досвід організації роботи в країнах, в яких відбуваються бойові дії, з метою надання ефективної допомоги дітям та їхнім родинам. У квітні плануємо провести навчання з організації роботи з дітьми в умовах конфліктів та постконфліктних ситуацій для спеціалістів, які долучаються до підтримки дітей, переміщених із Криму, та/або які працюють над зменшенням негативного впливу війни на психічне здоров’я дітей у наближених до Криму областях.
Разом з тим, ми закликаємо батьків та спеціалістів допомогти дітям уже зараз.
Незалежний експерт – психолог Жіночого консорціуму України Олена Соловйова надала кілька порад щодо того, яким чином дорослі (батьки та спеціалісти, які працюють з дітьми) можуть це зробити.
Поради можна причитати тут.

Поради батькам щодо допомоги дітям в умовах інформаційної та небезпеки розв’язання війни

Олена Соловйова, дитячий психолог – незалежний експерт Жіночого консорціуму України:
"Всі відчувають значну напруженість, що є зараз у суспільстві, сім’ях, психіці людей. Ми зіткнулись із величезною інформаційною війною і з безпосереднім початком бойових дій. У цей, такий нелегкий для нашого суспільства час є дорослі, які адекватно сприймають ситуацію і виважено на неї реагують, є й такі, яким важко пристосуватися до того, що проблеми виникають одна за одною і все ще незрозуміло, яким чином будуть розв’язані. Але нам варто звернути увагу на одну річ – на те, що поруч із нами майбутнє нашого народу – наші діти. І нам, дорослим, батькам, які несуть відповідальність за їхній фізичний та психічний розвиток, варто подумати, яким чином вберегти душевну рівновагу дітей і зменшити прояви стресу, що можуть виникнути від надмірного напруження, яке нагнітають у своїх виступах політичні діячі, передачі, де виступають різні експерти, і від тієї інформаційної війни, яка наступає з усіх нам добре відомих телевізійних каналів, тощо. Ситуація склалася непроста, ми не знаємо, коли вона скінчиться, але в чому ми можемо бути впевнені – в тому, що цей час настане. Сьогодні ж нам потрібно подбати про дітей.
Що можна і корисно робити?
Неможливо ізолювати дитину від подій, які відбуваються. Але можна робити таке:
- Надавати дитині інформацію про те, що відбувається, але з урахуванням її віку, рівня розуміння. Надмірна кількість інформації може залякати малих дітей, викликати страхи, почуття небезпеки та безпорадності. З іншого боку, інформація, подана зрозумілою мовою, дасть дитині можливість усвідомити, що відбувається насправді. Дитина може ставити додаткові питання. У такому випадку слід обов’язково відповісти. Якщо ж дитина не хоче обговорювати якесь питання, наполягати не варто.
- Важливо приділити дитині увагу. Турбота з боку дорослого допоможе їй говорити про свої почуття, висловити свої думки та роздуми. Якщо дитина захотіла поговорити з вами, краще підтримати, заохотити розмову, щоб вона мала простір для вираження своїх переживань.
- Відстежуйте свою реакцію на те, що відбувається. Дітям властиво спостерігати за дорослими, які є значимими для них, за їхніми реакціями, діями. Тому важливо зберігати спокій і транслювати його дитині. Зрозуміло, що дорослому також не слід носити всі переживання в собі, бажано мати в оточенні когось, із ким можна обговорити ситуацію.
- Для подачі новин характерно, що одні й ті самі події демонструються по всіх телевізійних каналах багато разів. Серед сюжетах, які транслюються, може бути багато агресивних, тяжких для сприйняття. Якщо ж такі сюжети переглядають малі діти, це може їх дуже вразити і призвести до безсоння, нічних кошмарів, або ж дитина може почати надміру чіплятися за батьків, тому що починає за них хвилюватися. Тому краще подбати про те, щоб такі сюжети малі діти не переглядали.
- Займіться з дитиною тим, що вона любить робити разом з вами: почитайте книжку, пограйтеся іграшками, погуляйте на свіжому повітрі тощо. Перегляньте улюблені мульт-, кінофільми. Якщо дитина відвідує спортивні секції чи танці, нехай продовжує, це дасть їй можливість «скинути» надмірне напруження. Обійняти та пригорнути дитину також дуже корисно для зняття напруження.
- Максимально підтримуйте звичний розпорядок дня – це дасть можливість дитині почуватися безпечно, дасть відчуття, що є певні речі, які для неї залишаються стабільними.
- Звертайте увагу на різні прояви стресу. Якщо потрібно, звертайтеся до фахівців по допомогу.
- Краще за все допомагає дитині дорослий, який не забуває піклуватися про власний душевний стан. Не вплутуйтесь у суперечки, бережіть енергію для близьких людей, спілкуйтеся з тими, хто для вас є приємним і дає вам підтримку. Долучайтесь до активної діяльності.
- Разом з дитиною будуйте плани на вечір, на вихідні, на майбутнє."
Поради надані на прохання Жіночого консорціуму України, який закликає батьків допомогти своїм дітям долати сучасні психологічні виклики.

 Джерело

вівторок, 1 квітня 2014 р.

Останнім часом, попри безліч тривожної інформації, мені дуже вже хочеться писати про щось позитивне. Виставляти котиків якось навіть не зручно.
Думаю, що навчальні, культурні, і загалом спільні заходи для дітей зараз будуть дуже вчасними. Такими ж будуть і навчальні заходи, тренінги для дорослих, педагогів, психологів, вихователів.

Якщо буду заходи в просторах інформацію про такі заходи - писатиму по мірі надходження.

На Київщині проведено Форум «Майбутнє без насилля!»

Рада, що відбуваються заходи покликані зменшити кількість насильства в наш непевний час. зараз дітям може бути особливо складно, коли змінюється їхнє стабільне життя, втрачається певність. Тому ми, дорослі, спеціалісти, вчителі маємо допомогти їм.

 "Майбутнє без насилля!" - таку назву мав Форум представників учнівського самоврядування, який відбувся 26 - 27 березня цього року в м. Ірпінь Київської області, на який з’їхались 56 членів правових комітетів, консультаційних пунктів, бюро захисту прав особистості обласних рад учнівського самоврядування та 24 педагоги-координатори з різних куточків України для обговорення проблем, пов’язаних з насиллям в дитячому середовищі.
Захід проводився Міністерством освіти і науки України у партнерстві з проектом Ради Європи «Зміцнення та захист прав дітей в Україні».

Триває запис у гуртки Дитячої школи “Орелі”

Дитяча фольклорна школа «ОРЕЛІ» після весняних канікул запрошує дітлахів з батьками із новими силами зануритись у простір традиції та безмежної творчості. Пісні, ігри, руханки, лічилки, приспівки, примовлянки, забавлянки, весняні хороводи та забави – все це дає можливість не лише проявити свої природні вміння та здібності, а й сприяє повноцінному гармонійному розвитку дитини, починаючи з ранніх років. Пізнання світу та спілкування з ним через культуру своїх пращурів дає дитині можливість прилучення до духовного та ментального коду своєї нації, формує в неї визначальні етичні та естетичні цінності. Іграшки з натуральних матеріалів, виготовлені народними майстрами за давніми традиційними технологіями приносять дитині особливу радість, розвивають фантазію, координацію, моторику.

Школа «ОРЕЛІ» запрошує на постійні студії з гончарства, писанкарства, вишиття, ткацтва, розпису на склі, гри на народних інструментах (сопілках, свищиках, окаринах), до студії образотворення. Батьків з немовлятами та майбутніх мам запрошуємо на майстер-класи з колискових пісень та забавлянок, адже коли дитина ще тільки готується прийти у цей світ, саме час почати з нею повноцінне спілкування через народну пісню. Крім того, народні забавлянки можуть стати першим вагомим щаблем розвитку дитини, її здібностей та вмінь, і забезпечать її духовне та фізичне здоров’я. Жоден вихователь не може замінити батьківську педагогіку і безцінний зв’язок матері й дитини, якого так часто бракує у сучасному світі.

Ви можете побачити розклад занять на сайті Музею Івана Гончара